ПОЛІТИКА

У дев'яності роки минулого століття потрапити за цей паркан мріяла більшість кіровоградців.

Учителі, лікарі, а також інженери й робітники таких промислових гігантів, як заводи «Червона зірка», «Друкмаш», «Гідросила», «Радій», ще вдосвіта займали тут чергу, аби отримати будь-яку роботу.

НВО «Артеміда», що спеціалізувалося на виробництві горілки, мало можливість розраховуватися «живими» коштами, відтак його керівник Ганна Антоньєва користувалася шаленою популярністю у виснажених безгрошів'ям кіровоградців. Вони й допомогли їй стати народним депутатом.

Депутатство Антоньєва сповна використала для розширення своєї імперії. У її власність перейшли цукрові та інші заводи. Майже у всіх містах і містечках працювали спеціалізовані магазини з однойменною назвою. Шанувальники міцних напоїв і досі згадують добрим словом «Чорносмородинну» – одну з найкращих артемідівських горілок.

Неймовірніі пристрасті тоді кипіли за парканом, де тепер вільно почувається дика поросль і не ступає людська нога! Які будувалися там плани! Антоньєва вдруге стала членом українського парламенту, очолила одну з найперспективніших партій, містом керувала своя людина, а обсяги виробництва постійно зростали. 

З народним обранцем радилися не тільки очільники області, а й країни, що не всім подобалося. Тодішній міністр МВС Юрій Кравченко, який, говорили, бачив себе наступником Президента Леоніда Кучми, присилав сюди своїх «орлів», щоб заблокувати, зупинити виробництво. У його розпорядженні були озброєні і добре навчені підлеглі, а в народного депутата – гроші. Великі гроші. І Кравченко відступив.

Та коли здавалось, ніщо не могло похитнути міць горілчаної імперії, щось пішло не так. Не виключено, Антоньєву підвело здоров'я і друзі. І почався «віджим» її власності. Час від часу соцмережі вибухають повідомленнями про чергову спробу захопити щось із уламків тієї імперії. Тим часом про колишню її міць нагадує тільки поросль…