З ПЕРШИХ УСТ | НОВИНИ КІРОВОГРАДЩИНИ

Життя може бути схожим на веселку

– Вам більше подобається який смак страви: терпкий, солодкий, гіркий, солоний, кислий?
– А страва яка?
– Життя!

Глибоке філософське питання, й однозначно відповісти на нього, значить, поспішити. Тільки досвід прожитих років може допомогти віднайти найточнішу відповідь…

Я навчилася вітати кожен день і дякувати Богові за надану можливість його прожити. Але я дуже боюся потрапити в застій і втратити смак життя. Тому комфортніше для мене середовище змін. Воно дає можливість, як кажуть нині, перезавантажуватися, щоб з більшою користю продовжувати свій земний шлях. Однак я погано ставлюся до перепадів, мені до душі більше гармонія і світло, любов і миролюбність.
Чи потрібно намагатися подобатися всім? Наприклад, сусідка по під'їзду підстерігає дівчинку з п'ятого поверху, щоб побачити, хто її ввечері проводжає. Цю «цінну» інформацію вона вкладає у вуха своїм подружкам по лавочці. Їй здається, що вони достойно оцінять її моральні принципи й осудять обговорюваний об'єкт. Гидко, скаже хтось. Можна додати: проблема не в тих, хто говорить, а в тих, хто слухає. Є ще люди, які йдуть проти всіх і намагаються утвердитися таким чином. Тобто, скільки людей, стільки й характерів, і спробуй порадити, яке співіснування прийнятніше. Якщо відповісти важко, тоді варто звернутися до побутових прикладів.

Як мало потрібно для щастя: щоб ліфт працював і не був обписаний нецензурщиною та іншою неприємною інформацією; щоб маршрутне таксі було обладнане пристойними сидіннями; щоб тротуари були тротуарами, а не смугами перешкод; щоб можна було записатися через Інтернет до лікаря й своєчасно отримати компетентну та кваліфіковану допомогу; щоб щоразу не бігати за довідкою і не отримувати відмову тільки тому, що чиновник «завжди правий».

Кожен може додати до цього «списку щастя» свої пунктики. Їх буде чимало. Хтось скаже: легше поміняти країну. Саме так і вчинило вже чимало. Переїхали в країни, в яких можна реалізувати себе і отримати те, що є невід'ємним благополучного життя – якісні послуги, товари, продукти, стосунки.

Знаю таких людей. Моя подруга живе в іншій країні і не може натішитися нею і її мешканцями. Тому, що там люди вміють працювати, дружити, відпочивати, дітей ростити, старість не ображати. Тобто все підвладне людині. Людина створює правила і їх дотримується. Контроль і законність. Така суть моралі людей, що проживають у цивілізованих благополучних державах. Сила духу і волі плюс моральні основи людини здатні дати світу спокій, гармонію і сприяти творенню прекрасного.

Морально сильні люди визнають, що вони не повинні подобатися всім і весь час. Потрібно щодня все робити правильно і з задоволенням. Не боятися йти на компроміс, визнавати свої помилки, говорити «ні» там, де це потрібно. Наприклад, дають гречку перед виборами, скажи собі: «ні» чи «не візьму». Підвищують ціни в магазинах, будь готовим об'єднатися з іншими покупцями, щоб не купувати той товар. Адже можна залишатися справедливим в найнезручніших ситуаціях!

Ось наближаються вибори міського голови. Хтось із кандидатів почав робити дитячі майданчики, хтось кинувся ремонтувати вулиці, хтось почав садити квіти. Гарні справи, й це чудово! Однак не забуваймо, що це робиться для того, аби нам сподобатися. Чи можна вірити людині, в якої в багажі прожитих років більше нічого немає, крім того, що вона намагається зробити за час виборчих перегонів? Чи зможе такий голова (депутат) привести громаду до світлого майбутнього?

Найкраще обрати на голову моральну людину, яка вже склалася й своєю діяльністю довела любов до співвітчизників, до своєї країни. Моральні люди не дозволяють собі кидати сміття у невстановлених місцях, плести інтриги, сприяти спустошенню бюджету, розбазарюванню земель, активів, не обіцятимуть того, чого не зможуть виконати. Від моральних людей не почуєте скарг на долю, вони активно діють на благо інших. Таких людей можна обирати, і вони гідні бути обраними.

Чи може бути у міського голови власний бізнес? Однозначно: ні. Де він братиме на все час? І хто гарантуватиме, що, думаючи про інтереси громади, він не робить це через призму своїх інтересів? Навіть якщо бізнес на когось тимчасово переписаний, міський голова не зможе про нього забути, бо це вище його, власника, сил.

Нам залишається бути уважними, і пам’ятати: чим більше в країні моральних людей, тим вона сильніша. Іншого не дано. Інколи країна може бути сильною завдяки надмірним запасам зброї й знищенню демократії в зародку, але то тимчасово, не надовго.
Життя може бути схожим на веселку. Але якщо вибудовувати його за принципом: чим вища влада – тим моральніша людина. Тоді життя буде до смаку всім, не тільки правителям. Тож хай живуть моральні люди! І ще: не забуваймо виховувати моральність у собі.

Галина КУЗЬМЕНКО, заслужений економіст України