З ПЕРШИХ УСТ | НОВИНИ КІРОВОГРАДЩИНИ

Особисте: чому я голосуватиму за Петра Порошенка

На мій погляд, серед 39 кандидатів на сьогодні реальними претендентами  на найвищий  пост  у державі є чинний  Президент Петро Порошенко і кандидат  у  президенти  Юлія  Тимошенко.

Сподіваюсь,  що  до  31 березня  рейтинг  Зеленського «здується» і  вони обоє вийдуть у другий тур. У їхній політичній кар’єрі багато спільного. Обоє  практично  належать до одного  покоління останніхкомсомольців, обоє добре навчалися і захистили кандидатські  дисертації, обоє прийшли у  велику  політику в  кінці 90-х минулого  століття  із бізнесу, в  якому  на  той  час теж  були  достатньо  успішними.  І сьогодні  обоє  є харизматичними, амбіційними, вольовими і  сильними  лідерами.

Можливо  хтось  колись напише книгу «Тимошенко versus Порошенко». Але повернімося до  сьогодення і до мого  питання  до  самого  себе,  яке  я  виніс  у  заголовок.

Чому  я – за  Петра  Порошенка?

На долю Президента П. Порошенка  і  його  партнерів –керівників Урядів  А. Яценюка та В. Гройсмана – випав найтяжчий і найдраматичніший період в історії незалежності  України, пов'язаний  з неспровокованою  агресією путінської Росії – анексією  Криму  і окупацією частини Донбасу. Завдяки  титанічним і героїчним зусиллям Порошенка, його команди  і сотень тисяч  українських патріотів Путін не зміг піти  далі Донбасу і не  вирішив жодного  свого завдання – ні визнання анексії Криму, ні перетворення Сходу і Півдня України на «Новоросію», а решти України – на «Малоросію», ні  федералізації  України, ні  відмови України від курсу  на  ЄС і НАТО.

На моє переконання, П. Порошенко на сьогодні є  безальтернативним  главою  нашої  держави  на  наступні 5 років.  І  це  моє переконання  базується  на  основі  аналізу  того,  що  нам вдалося  зробити  під  його керівництвом  .

Створення  нової  армії  і  розвиток ОПК

Навесні  2014  року  українські  патріоти-добровольці  зупинили  ворога  і  дали  можливість  виграти час, щоб  переформувати і переозброїти  українську  армію, яка  на  сьогодні  перетворилася  на  одну  з найпотужніших  армій  Європи.

Сьогодні ЗСУ стали на  варті  миру  і  стабільності  не  лише  в Україні, а й в усій  Європі.

За ініціативою П. Порошенка  було законодавчо зафіксовано рівень витрат  на  сектор  безпеки і оборони  у 5%  ВВП  щороку.

Чисельність ЗСУ  встановлено на  рівні  250 тисяч  військовослужбовців  і цивільних  осіб.

У бюджеті  на 2019  рік на  безпеку  і оборону  закладено  212 млрд. грн. – приблизно 8 млрд. дол., що  становить  половину  воєнного бюджету  такої  величезної  країни як  Канада.  

Євроінтеграція

Після  підписання  у 2014  році  угоди  про асоціацію з  Євросоюзом  суттєво  посилились  позиції  України на  міжнародній  арені значною  мірою завдяки зусиллям Президента  П. Порошенка – професійного  дипломата.

Наш Президент добре знайомий з керівниками провідних  країн  світу, оскільки зустрічався з ними багато разів.

Протягом 2017-2018 рр. П. Порошенко  здійснив близько  30  закордонних  офіційних  візитів. 

На сьогодні ЄС є основним економічним партнером  України. Частка українського експорту  до європейських  держав становить понад 40 % і цей показник  щорічно  зростає.

Завдяки  рішенню ЄС  про безвізовий  режим для  України  з  червня  2017  року на  сьогодні  вже  12  мільйонів  громадян  отримали біометричні  паспорти, з якими  можуть  вільно  мандрувати  до  130   країн  світу.

Одним з  найголовніших  досягнень  дипломатії П. Порошенка  стало  створення дієвої антипутінської  коаліції  у  складі США, Канади, Австралії та багатьох європейських країн, які  запровадили перші  санкції  проти Росії ще  у березні 2014  року і  продовжують  запроваджувати   нові  вже  протягом  5  років  поспіль.

Розвиток економіки 

Незважаючи на російську  агресію і окупацію 7 % території  України, економіка нашої держави вистояла, фінансова система перед загрозою гіперінфляції і дефолту вціліла, соціально-економічна  і  політична  ситуація  в  країні  залишалась  відносно  стабільною,  а  макроекономічний  потенціал має  сталу  тенденцію до  зростання.

За  підсумками 2018  року   номінальний  ВВП  зріс  на  3.5% у порівнянні з попереднім роком  і становив 3.3  трлн. грн.  в порівнянні з 1.5 трлн. у 2014  році.

Золотовалютні резерви України  зросли  з 7.5 млрд. дол. у  грудні  2014  року до  20.8  млрд.   доларів  на  1 січня  2019 року.

За підсумками 2018 року експорт українських товарів і послуг становив  42  млрд дол.  і збільшився на 5 млрд  дол. у порівнянні  з  2017  роком. 

Децентралізація

Починаючи  з 2015  року Президент приділяв  децентралізації  надзвичайно  велику  увагу. У січні 2015  року П. Порошенко підписав Стратегію сталого  розвитку «Україна – 2020», у якій децентралізація влади визначена  однією з 62 першочергових  реформ.

На сьогодні в Україні вже сформовано 876 об’єднаних територіальних  громад, які  охоплюють 8.4 млн. громадян.

Загальний обсяг міжнародної підтримки децентралізації  в  Україні  становить  500 млн  дол.  

П. Порошенко – перший  Президент в  історії незалежної  України, який  віддав  владу  на місця, аби люди  самі  брали  відповідальність  за  своє місто  і  село.

Розвиток  української  культури

Сьогодні  в порівнянні з 2014 роком частка  україномовного  продукту  на радіо і телебаченні зросла  з 5% до 55%.  

Нині 95% першокласників  ідуть в  українські класи.

Ще 2017  року Президент  підписав низку законів, які стимулюють розвиток українського  кіновиробництва, на  яке  у  2018  році  було  виділено  1 млрд. грн.

Реальністю стала декомунізація – прощання з  пам’ятниками комуністичним  ідолам, загарбникам  та  катам України.  

          Автокефалія  української  православної   церкви 

На  початку  2019  року завдяки титанічним зусиллям  П. Порошенка   сталося  омріяне українцями  протягом   багатьох  століть  диво – отримання  від Вселенського Патріарха Варфоломія  довгоочікуваного Томосу – документу   на право створення незалежної від Москви Православної Церкви України (ПЦУ).

*  *  *

У Кремлі  дуже  сподіваються  на  зміну  влади  в  Україні в результаті  президентських  виборів: «Кто  угодно,  только не Порошенко!», а  це  означає,  що  ми  йдемо правильним  шляхом.

Про здобутки  і  прорахунки  Президента  П. Порошенка  можна  було б  сказати  ще  багато,  але  для  мене цього достатньо, щоб  зробити однозначний висновок:  За п’ять років П. Порошенко  зробив не все, що хотів і не все, що планував. Але зробив все, що міг в умовах боротьби на два  фронти – зовнішньому – проти агресії Путіна і  на  внутрішньому – проти його  п’ятої колони.  

Тому я  і мої  однодумці, а  їх  мільйони,  голосуватимемо   за  його переобрання  на  другий  термін. На моє переконання, переобрання П. Порошенка буде гарантією продовження і незворотності євроатлантичного курсу України.                                     

Олексій  ВОЛОВИЧ , 

кандидат історичних  наук