З ПЕРШИХ УСТ | НОВИНИ КІРОВОГРАДЩИНИ

Вони – такі, як усі, але з надвеликою вірою в життя

"Ми такі, як усі..." – завжди повторюють підопічні Знам'янського дитячого будинку-інтернату  ІІІ-ІУ профілів.

Директором там моя давня знайома Тетяна Іванівна Валько.

Кілька років тому я побував у неї в гостях і тоді познайомився ближче з хворими дітьми, оптимізму яких нам, дорослим людям, можна лише позаздрити. І ось цьогорічна  зустріч, у Кропивницькому, в обласній бібліотеці для дітей ім. Т. Г. Шевченка. Це було під час регіонального етапу Всеукраїнського фестивалю творчості осіб з обмеженими можливостями "Барви життя". 

Уже не вперше цей захід проводиться з метою залучення людей з особливими потребами до занять різними видами художньої творчості, виявлення юних дарувань, сприяння реабілітації та соціальної адаптації засобами вокального, хореографічного,  образотворчого та декоративно -прикладного мистецтва.

Організатори проведення фестивалю – департамент  культури, туризму та культурної спадщини Кіровоградського обласного центру народної творчості, обласна організація інвалідів "Народна академія творчості", обласна бібліотека для дітей ім. Т. Г. Шевченка, Міжнародне громадське об'єднання "Справедливість".

Діти зі Знам'янки привезли з собою шість пісень у власному виконанні та в музичному супроводі культорганізатора Сергія  Захаркова. 

Ліана Логвиненко читала вірші про Україну. 

Саша Макаренко похвалився отриманим дипломом за виступ. 

А мій давній знайомий 24-річний Вадик Зелінський,  який мене відразу упізнав через відстань у кілька років, дуже просив написати про вихователів дитбудинку і його директора Тетяну Іванівну, які по-справжньому про них турбуються і люблять – їх, осіб з обмеженими можливостями, але з великою вірою в життя... 

Анатолій Саржевський, 

фото автора