З ПЕРШИХ УСТ | НОВИНИ КІРОВОГРАДЩИНИ

Що нагадує про Володимира Винниченка в місті на Інгулі? (ФОТО)

Якби в Кропивницькому існував туристичний маршрут, присвячений українському письменнику й політику Володимиру Винниченку, то, на мою думку, починатися він мав би від Грецької церкви (зараз Кафедральний собор).

Адже саме в її метричній книзі, знайденій в архіві наприкінці 80-х років минулого століття незабутнім Миколою Смоленчуком, є запис про те, що 17 липня 1880 року тут було хрещено хлопчика, Володимира Винниченка, який народився 16 липня.    

Оскільки заїжджий двір на Солдатській вулиці, що належав матері майбутнього автора «Конкордизму» Євдокії Павленко (де він власне і народився), як і будинок на вулиці Сінній, де проживала сім’я Винниченків, не збереглися, до можна було б принаймні показувати людям перехрестя вулиці Верхної Бикової та провулку Миргородського, що на Чечорі. Як стверджує цьогорічний лауреат обласної краєзнавчої премії імені Володимира Ястребова Володимир Поліщук, саме десь тут стояв будинок батька автора «Федька-халамидника» Кирила Винниченка.           

У книзі знаного винниченкознавця Володимира Панченка «Володимир Винниченко: парадокси долі і творчості» говориться, що, коли нашому герою «виповнилося сім років, його віддали навчатися до народної школи». Але якої? Згадуваний Володимир Поліщук у матеріалі «Ці стіни пам’ятають Володимира Винниченка», уточнює, що Володимир Кирилович з 1887 по 1890 рік початкові знання здобував у Биковському народному училищі імені Василя Жуковського.

«Сьогодні, – пише краєзнавець, дивуючись відсутності на будинку, що в провулку Плетеному, 12 пам’ятної дошки, – будівля зовні мало нагадує колишнє приміщення. Проте внутрішнє планування те ж саме». Зараз тут бачимо одну табличку: «Випробовувальна будівельна лабораторія».

Цікаво, що зовсім поряд, через дорогу – будинок, у якому сто років тому жив письменник Юрій Яновський.

Проте пам’ятна дошка є на споруді колишньої Єлисаветградської чоловічої класичної гімназії, що по вулиці Тараса Шевченка, де в наші дні квартирує ГУ МНС в області, а з 1890 по 1899 рік навчався Володимир Кирилович.

Буквально за сотню кроків, поряд з будинком колишньої жіночої гімназії, як не парадоксально, стоїть перший споруджений в Україні пам’ятник Володимиру Винниченку, до якого квіти кладуть переважно у дні державних свят. Поряд з чоловіком-красенем всі охоче фотографуються. Кілька років тому мені пощастило саме тут сфотографувати незабутнього викладача педуніверситету імені Володимира Винниченка, історика й краєзнавця Сергія Шевченка.           

         
Власне, при бажанні, Володимира Винниченка в місті Кропивницькому можна згадувати як художника в кімнаті його імені, що в обласному Краєзнавчому музеї (картини, меблі та інші речі, привезені Володимиром Панченком із Франції).

Як прозаїка та драматурга, гортаючи його прижиттєві видання в бібліотеці імені Дмитра Чижевського (зокрема, й з колекції Олександра Ільїна).

Нарешті, замислитися над феноменом цієї особистості, прогулюючись проспектом Володимира Винниченка, що на березі Інгулу.           

            Федір Шепель