13червня2024

ГАРЯЧІ
ГОЛОВНА Ще.. ЗДОРОВ'Я Хворі на туберкульоз отримують соціальний супровід від благодійної організації

ЗДОРОВ'Я

Хворі на туберкульоз отримують соціальний супровід від благодійної організації

404884

Ірина (ім’я змінено) активно жила своїм звичайним життям. Їй за 50 років, вона розвивала свій бізнес. Однак хвороба не запитує про вік і статус.

Самопочуття жінки почало погіршуватися раптово. Звернулася до сімейного лікаря, який і направив пройти рентгенологічне обстеження. На знімку були видні темні плями, згодом здала мокроту. Діагноз підтвердився – туберкульоз.

Вона пригнічена поверталася додому, адже здавалося, що в той момент опустилися руки. Ірина хвилювалася, чи одужає. В лікарні їй подарили звернутися за моральною підтримкою у благодійну організацію «100 відсотків життя. Кропивницький». Так вона потрапила під соціальний супровід проєкту «100 відсотків життя та якісних послуг на Кіровоградщині», що підтримано Глобальним фондом.

 «Ірині було дуже важко прийняти хворобу. Вона довго думала, де могла її підчепити, адже нормально харчувалася, вчасно обстежувалася, і раптом з’явився туберкульоз. А потім вона пригадала історію, що того року брала до себе робітницю по господарству. Вона часто кашляла, але Ірина списувала це на те, що вона багато палить. Потім робітниця перестала приходити… Жінка припускає, що інфікувалася від неї. Але питання вже стояло в тому, що необхідно лікуватися і одужати», – розповідає соціальна працівниця Надія Балан.

Ірина розпочала свій шлях боротьби з туберкульозом. Вона довірливо поставилася до соціального працівника, отримала моральну підтримку. До того ж, завдяки проєкту жінка щомісяця отримувала мотиваційні сертифікати на продукти харчування. Однак спочатку вона дуже переймалася, чому її підтримують сертифікатами, чому їй телефонує соціальна працівниця і запитує про стан здоров’я після прийому ліків, нагадує про обстеження.

«Ірина дивувалася, що таке може бути, що я стороння для неї людина, але підтримую її. Я їй пояснила, що відчуваю в цьому свою місію, що наша благодійна організація підтримує людей, які хворіють на соціально-значущі захворювання. У нас сформувалися довіра і ми потім часто спілкувалися», – каже Надія Балан.

Ірина пройшла цей важкий для неї шлях. Вона шість місяців лікувала туберкульоз. І наразі почула довгоочікуване: «одужала».

Жінка повернулася до свого бізнесу, продовжує успішно діяльність. І вже сама телефонує до соціальної працівниці і дякує за піклування у важкий для неї час.

Вікторія Семененко