СУСПІЛЬСТВО

Сергій Колодяжний: Якщо ж до того притулку прийде бомж, я особисто його заберу

Минулого вівторка представники батьківського комітету загальноосвітньої середньої школи № 29 пікетували Кіровоградську міську раду. Звертаючись до сумління депутатів, яких на пікет, схоже, не запрошували, вимагали скасування рішення виконкому про зміну підпорядкування однієї зі споруд навчального закладу, де планується зробити притулок для безхатченків.

– Ми абсолютно не проти притулку, – наголошує один із активістів, дитина якого навчається в згаданому навчальному закладі, Сергій. – Більше того, – обома руками «за», щоб його відкрили. Але не на території нашої школи! Навчальний заклад має купу власних проблем, скажімо, спортзал давно не ремонтований, ніде проводити гурткові заняття – тож школі також потрібні додаткові приміщення. І якщо таке є поряд, його доцільніше передати дітям. Вони мають на нього право не менше, ніж люди, котрі тимчасово залишилися без житла. Крім того, відкриття притулку на території 29-ої школи – це пряме порушення санітарних норм: довкола нього має буде 25 м так званої червоної зони. 

Є нестиковки й чисто географічного плану. БТІ зазначає адресу: вул. Червонозорівська, 27, а приміщення, що передали на баланс міськради, знаходиться на Червонозорівській, 25.
Непокоїть батьків і той факт, що поголос про поки що гіпотетичний гуртожиток, буде приманювати на зазначену територію цілком реальних безхатьків і не всі вони будуть із бездоганним минулим та ідеальною санкнижкою. Таке сусідство – дітям ні до чого, переконані учасники акції протесту. Тож вони почали збирати кошти на адвоката, котрий допоможе відстоювати право на добропорядне сусідство для школи та школярів. Водночас заявляють, що готові за власні гроші відремонтувати скандальне приміщення, лишень би влада зголосилася використовувати його для навчання чи розвитку учнів 29-ої школи.
Натомість прихильник відкриття тимчасового гуртожитку для бездомних осіб депутат міськради Олег Краснокутський припускає, що конфлікт довкола приміщення – це справа рук тих, хто прагне його привласнити й експлуатувати в приватних цілях. А батьків, мовляв, просто використали в цій ситуації.

– Кіровоград – чи не єдиний обласний центр, де так і не спромоглися на відкриття гуртожитку, – звернувся до пікетувальників пан Краснокутський. – А це єдине приміщення комунальної власності, де за всіма параметрами і санітарними нормами можуть бути розміщені люди, котрі опинилися у складних життєвих обставинах. Сьогодні, в період війни, будь-якої миті безпритульним може стати кожен. Тож час подумати і про тих, хто нині позбувся даху над головою.

Депутат запевнив, що ні сауну, ні розважальний заклад на Червонозорівській не відкриватимуть, а гуртожиток там буде.
У момент доволі недружелюбної словесної перепалки до протестуючих сторін долучився заступник міського голови Сергій Колодяжний.

– Планується, що у відремонтованому приміщенні проживатимуть не безхатьки, – пообіцяв чиновник. – До притулку поселятимуть родини переселенців зі сходу, котрим ніде жити в Кіровограді. Якщо ж до того притулку прийде бодай один бомж, я особисто його заберу звідти.

Куди забере, – пан Колодяжний не уточнив, та власне, пікетувальники й не намагалися його почути. Вони налаштовані на боротьбу за шкільне приміщення до переможного кінця і ні з ким ділити його не збираються.

Керівник ГО «Територія успіху» Інга Дудник вважає, що ця справа матиме тривале продовження, оскільки вся «проблема в українському законодавстві, котре а) створювалося ще в часи СРСР або за радянськими принципами, б) писане під чиновників, а не для людей». На її тверде переконання, територія школи – лише розмінна монета в чиїхось вправних руках. І тут, схоже, громадська активістка має рацію, оскільки до акції активно намагалася долучитися одна з політичних сил, що братиме участь у майбутніх місцевих виборах.

Лариса РОМАНЮК