СУСПІЛЬСТВО

Георгій Тука: У Луганській області не крадуть тільки двоє - я і пам'ятник на площі

Першу спробу взяти інтерв'ю у нового луганського губернатора я зробив ще два тижні тому. Мені - через клерків адміністрації - навіть було призначено конкретний час. Але коли після сорока хвилин безглуздого очікування мені запропонували почекати ще, я просто психанув і пішов. Точність - ввічливість не лише королів, а відсутність її...

Абсолютно несподівано пощастило в День Державного Прапора України. На церемонію прийшов Георгій Тука, і якось ми опинилися поруч посеред святкового натовпу. На моє прохання призначити точний час, він відповів: "Та ось прямо після церемонії".

- Скажіть, коли ви давали згоду очолити Луганську область, - що ви про неї знали?

- Якщо мати на увазі якісь статистичні дані, знав тільки загальну картину: кількість населення, яке зараз знаходиться на контрольованій нами території, рівень падіння ВВП, інші показники.

- Як же вам вдалося вирахувати відсоток біомаси серед населення Луганщини: 75-80%? До речі, ви відтоді думку не поміняли з цього приводу?

- Ні. Озирніться навколо. Скільки людей?

- Близько двох сотень.

- Скільки населення в місті?

- Геннадію Борисовичу, ну, давайте зараз влаштуємо дискусію, чи вважати відсутність людей на офіціозі критерієм їхньої приналежності до "біомаси"...

- Ні, на дискусії часу немає. Біомаса - це байдужі до усього люди. Таких більшість. Не лише тут! І в Києві теж.

- Ви передбачили моє наступне питання. Я саме хотів запитати, який відсоток біомаси в Києві, що двічі проголосував за Леоніда Михайловича Черновецького.

- Такий самий! Абсолютно. Це ж стосується регіонів. І у Львові так само.

- Сьогодні рівно місяць з того дня, коли ви офіційно вступили на посаду голови області. Що нового ви для себе дізналися і як змінився ваш погляд на область?

- В першу чергу, що найболючіше, з кожним днем я отримую все більше і більше інформації про той рівень корупції, яка пронизала усе суспільство. Це, якщо чесно, просто кошмар. У мене іноді складається враження - я розумію, що воно помилкове, на емоційному рівні, але - що не крадуть тільки двоє. Я - тому що ідіот, - і пам'ятник, який стоїть на центральній площі. Але у нього рук немає.

Взяти протягом останніх п'ятнадцяти-двадцяти років: коли б не ця зараза, можна тільки гіпотетично уявити, в яких би умовах жили усі інші люди. Адже таких покидьків - їх один, ну, два відсотки. Інші мовчки спостерігають. З року в рік - як їх оббирають, позбавляють майбутнього їх дітей, онуків. І мовчать при цьому.

- Важко з вами в цьому не погодитися. Але ось як з цим боротися. Перший варіант - усіх пересаджати. Але скоро ми із здивуванням побачимо, як найчесніші, найбільш непідкупні почнуть один в один повторювати поведінку попередників. Чи немає якихось інших засобів боротьби з цією виразкою?

- Без сумніву. Тут не потрібно винаходити велосипед. Не одна країна у світі пройшла через процедуру очищення від корупційних цих впливів. Корупція, в принципі, явище дуже складне. Якщо взяти в загальнодержавному масштабі, тут не потрібно далеко ходити... Будь-який бюрократичний акт - будь-хто, підкреслюю - це перший крок до здійснення корупційних дій. Будь-яке адміністрування, будь-яка довідка, будь-який "дозвіл" - спокуса для чиновника. Потрібно максимально спрощувати систему управління державою для того, щоб люди все рідше і рідше стикалися з необхідністю звертатися в органи влади.

Таким чином, з-під корупційних ось цих товаришів буде вибитий той фундамент, на якому грунтується їхня могутність. Чому вони беруть хабарі? Тому що до них звертаються з проханнями про допомогу. Вирішення питання - в їхній компетенції, причому досить часто це рішення не вимагає мотивації. Просто: "хочу" або "не хочу". І не важливо, там, з точки зору держави; ніде в законодавстві це не прописано. Чиновник сам приймає рішення: хочу або не хочу.

Взяти елементарний приклад - ДАІ. За будь-яке порушення передбачена вилка: від "нуля" (там, "попередження") і до восьмисот з чимось гривень. Ось вона, корупція. Це - перший крок, і так йде по сходинках, від маленького хабаря до великої махінації. Виливається - в мільярди!

- Зрозуміло. Ну, а на вашому рівні (тим більше, глави військово-цивільних адміністрацій наділені особливими повноваженнями) можна щось зробити в плані спрощення управлінських процесів?

- Так, ми вже почали цим займатися. Зараз паралельно працюють дві команди... У першу чергу, йдеться про прозорість ухвалення рішень. Рішення повинні прийматися держслужбовцями не кулуарно, не потаємно, а відкрито. Таким чином, це показуватиме суспільству, яке рішення прийняте... Адже часто люди не знають, яке рішення влада приймає, у тому числі і на місцевому рівні. Це стосується виділення земельних ділянок, договорів довгострокової оренди...

Якщо взяти, приміром, центр і північ Луганщини, так там просто якесь неймовірне божевілля відбувається. З обробкою сільськогосподарських земель, виведених за документами з сівозміни. А насправді їх обробляють, знімають прекрасний урожай, отримують за цю грошову винагороду. Здається, в одному Кременському районі більше сотні озер. З них велика частина зарибнена. У мене лежить на столі договір оренди на сорок дев'ять років. Лісовий масив; на території лісового масиву - озеро, про наявність якого в тексті договору якось сором'язливо забули вказати. І ціна оренди - аж 239 гривень! Якщо не помиляюся...

Ось за що потрібно бити по руках... ламати руки. Такиі випадки - скрізь, у будь-якому районі.

- Проблема виборів...

- Для мене її немає. Вона мене задовбала, якщо чесно, ця проблема. Потрібно вводити воєнний стан у Донецькій і Луганській областях і забути про вибори. Є більш нагальні питання, ніж ця політична чехарда.

- І як ви уявляєте собі воєнний стан?

- Не знаю. Є законодавці, нехай вони уявляють. Я висловлюю свою думку як звичайна людина на емоційному рівні. Остогидла мені ця чехарда з виборами. У мене є інші завдання, набагато важливіші, більш нагальні, - ніж займатися цією нісенітницею.

- Я недавно був у Троїцькому районі. Там у керівника господарства велика компанія відмовляється брати молоко. Небагато, шість з половиною тонн. Говорять: не можемо, у вас небезпечно - антитерористична операція. Про які інвестиції в область можна буде говорити після введення воєнного стану? Розполохаємо усіх.

- Ну, вибачте, де ви бачили якісь обмеження щодо інвестицій? На законодавчому рівні їх немає. І розповіді про те, що МВФ припинить фінансування усіх програм, якщо буде введено воєнний стан - це брехня.

- МВФ дає у борг, а інвестор вносить свої кровні в надії отримати прибуток.

- Покажіть мені, будь ласка, приклади інвестицій на сьогодні. В області.

- ...

- Тиша. Тому що таких прикладів немає. А ось ті люди, з якими я спілкувався, - їх не лякає проведення АТО. Їх лякає рівень корупції в області, а не наявність або відсутність воєнного стану. Та плювати їм на ці вибори! Їм потрібно гроші заробляти, а не думати про те, яка сволота вчергове сяде в крісло.

- Тоді ви скажіть, хто конкретно збирається вкладати гроші в Луганську область.

- У мене зараз три програми: німецька, турецька і, по-моєму, шведи... Ні, норвежці. Будівництво сільськогосподарських компаундів. Будується одразу ферма, навколо неї - компаунд. Житло отримують тільки ті люди, які працюють, а не ті, хто - даруйте, сидять, в носі колупаються. Протягом 15 років це житло переходить у власність людям. Відсотки по кредитуванню братиме на себе область спільно з Ощадбанком. Програма опрацьовується. Їх ніскільки не лякає якесь міфічне АТО або міфічний воєнний стан. Їм, у першу чергу, потрібна прозорість в ухваленні рішень, відсутність поборів і хабарів.

- В якому районі або районах намічена реалізація проектів?

- Я ж говорю: зараз тільки опрацьовується програма. Її потрібно погоджувати на міждержавному рівні. Ощадбанк - це ж не моя приватна крамничка.

- Добре. Можете поділитися вашими планами на найближче майбутнє - виходячи з того, що ви тут дізналися нового для себе?

- В першу чергу - вірніше, це доведеться робити паралельно - кадрові чистки. На жаль, я зіткнувся з великою проблемою в цьому питанні. Тому що звільнити усіх - це один тиждень роботи. Але підшукати нових людей - це, виявляється, дуже непросто. З ряду причин - зараз на них не зупинятимуся.

Паралельно потрібно вирішувати питання енергобезпеки області. Без енергозабезпечення, енергобезпеки, на жаль, не вдасться запустити жоден з промислових гігантів, які стоять сьогодні в Лисичанську й Сєверодонецьку. Весь час відбиваюся від спроб приватизації Сєверодонецької ТЕЦ. Яка б вона не була застаріла, морально і технологічно, на сьогодні це єдина в області енергетична "милиця", на яку ми зможемо спертися у випадку, не дай Бог, пошкодження лінії електропередач взимку.

Роботи вистачає. Розповідати про неї...

- Ви ж самі тільки що сказали: має бути прозорість в роботі державних органів.

- Так... Зараз дві групи працюють над створенням ресурсу, який буде абсолютно прозорим. Я не можу по полудня розповідати, що я сьогодні зробив. Інакше мене фізично не вистачить на саму СПРАВУ.

Як зразок - один ресурс - це сайт Вінницької адміністрації. Я не мав часу його вивчити, але мене переконували, що він - один з кращих. Хлопці працюють в Києві. Я думаю, протягом двох тижнів, може, трьох, буде вже представлений мені кістяк такого проекту.

Запросив свого давнішнього друга, професійного лікаря. Зараз він керує охороною здоров'я в одному з районів Києва. Я його запросив до себе в область. Перше, чим зайнялася ця людина – збиранням інформації. Подивився офіційні звіти - керівництво облздраву час представляти до Нобелівської премії! Рівень захворюваності на туберкульоз в три з половиною рази нижче, ніж по Україні. З ВІЛ-інфекцією - жодних проблем немає. Чомусь до війни Донбас був найбільш хворобливою точкою, а зараз - повний шоколад. А під це списуються десятки і сотні - сотні - мільйонів!

Ось... Наводитимемо лад.

Джерело: Укрінформ (Михайло Бублик, Сєверодонецьк).