СУСПІЛЬСТВО

Анатолій Кучугурний: Держава має повернути героям-ліквідаторам гідні пенсії, нормальне медичне забезпечення, повагу

...Третій Ангел просурмив і впала з неба велика звізда, що горіла, немов світильник. І впала на третину рік і на джерела вод. Ім'я цієї звізди — полинь. І третина вод стала полином. І багато людей вмерли від вод, тому, що вони гіркими стали... 

Біблія. Новий завіт. Одкровення святого Іоана Богослова.

Сьогодні багатьом молодим людям, котрі народилися й виросли в незалежній Україні, далекою історією видається розповідь про те, як у ніч із 25 на 26 квітня 1986 року о 1 годині 23 хвилині 40 секунд над четвертим реактором Чорнобильської АЕС нічну темряву розірвало велетенське полум’я. В Україні розпочався новий відлік часу. Нині ми схиляємо перед «чорнобильцями» голови, а тоді, мабуть, ніхто до кінця навіть не усвідомлював, що та катастрофа стала бідою світового масштабу. По радіо передавали, що довкола Чорнобиля склалася несприятлива радіаційна обстановка… А цвіт нації уже ставав на захист України від страшної біди ціною власного здоров’я, а часом і життя.

Минулого понеділка болісну сторінку історії України, приурочену 30-річчю Чорнобильської катастрофи, у Кіровограді вкотре перегорнули під час офіційних заходів, що проходили в обласному музично-драматичному театрі імені М. Кропивницького. Там зібралися ті, кого обпік Чорнобиль.

– Ця трагедія не має терміну давності, і ніколи, на жаль, не настане той час, коли б можна було сказати, що ось уже нарешті ця біда відійшла в історію, – наголосив у своєму виступі голова облдержадміністрації Сергій Кузьменко. – Власне 26 квітня 1986 року – це той чорний день, коли сталася найбільша техногенна катастрофа людства. Мирний атом, що дозволяв розвивати народне господарство, який рухав економіки багатьох країн уперед, раптово перетворився на смертельну загрозу. Тож ми повинні пам’ятати сотні, тисячі, мільйони людських доль, ущент зруйновані в один момент.

Серед перших ліквідаторів наслідків аварії були й наші земляки. Ніхто з них не спасував перед труднощами, не ховався за інших. Дякуючи їхній самовідданості та мужності вдалося приборкати смертоносну стихію і врятувати рідну землю від радіаційного спустошення.

Керівники області вручили десяткам ліквідаторів почесні грамоти та матеріальні винагороди. Приймали їх чорнобильці з вдячністю, часом – зі сльозами на очах.

Виступаючи зі сцени театру, ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС Анатолій Кучугурний (на знімку – праворуч) від імені своїх побратимів зазначив: держава має краще піклуватися про тих, хто ризикував життям заради порятунку людства.
– Багато хто із нас тоді виборював майбутнє не лише для України, а й для всього світу, – сказав він. – Тож хотілося б, щоб держава пам’ятала про наш подвиг, повернула героям гідні пенсії, нормальне медичне забезпечення, повагу. Щоб згадували про нас не лише двічі на рік – 26 квітня та 14 грудня, а повсякчас.

Насамкінець кіровоградські театрали показали виставу «Назар Стодоля» за п’єсою Тараса Шевченка.

А у вівторок, 26 квітня, до громадської ходи по Великій Перспективній, від площі Героїв Майдану до пам'ятника «Жертвам Чорнобиля», долучилися тисячі учасників ліквідації аварії на ЧАЕС, вдів та членів родин тих ліквідаторів, хто не дожив до 30-х роковин катастрофи, переселенців, представників влади, пересічних кіровоградців, гостей міста. Разом згадали про подвиг героїв, вшанували їх хвилиною мовчання, поклали квіти до підніжжя пам'ятника та відслужили панахиду за невинно убієнними «мирним» атомом.

Лариса РОМАНЮК.
Фото автора