СУСПІЛЬСТВО

Олександр Переверзєв: Знали б ви, яке це задоволення – прокидатися від голосів птахів!

Близько шести років тому купив на околиці Оситняжки Кіровоградського району стару хату Олександр Переверзєв. За цей час він, колишній військовий, устиг не тільки перебудувати її на сучасний лад та обнести прилеглу територію парканом, а й наповнити обійстя багатьма тваринами, у тому числі – дикими та екзотичними. Побувавши недавно у Переверзєва в гостях, автор цих рядків побачив їх у всій красі…

На прохання розповісти про історію своєї пристрасті до тварин Олександр сказав:

– Усе почалося з голубів, я ними захопився школярем, я тоді в Червоному Яру жив. Коли прийшов час служити в армії, уже вважався серйозним голуб’ятником. Потім було не до голубів. А протягом останніх кількох років я віддався улюбленій справі. Що в мене є? Фазани п'ятнадцятьох порід, павичі трьох порід, голуби різні. Є страуси, дикі свині. Є дикі гуси, дикі качки.
У господарстві Олександ-ра Переверзєва птахи, за винятком страусів, утримуються у вольєрах.

– А якось через недогляд утекло кілька фазанів, – повідомив Олександр без великого жалю. – Тепер вони – у дикій природі.
Страусам та диким свиням у господарстві Переверзєва – привільніше, ніж фазанам, павичам та голубам. Для них відгороджено чималі території. У диких свиней вона настільки велика, що господареві, аби дізнатися, чи все у її мешканців у порядку, доводиться перелазити через загорожу і йти в глибину цієї зони, частково засадженої деревами.

Кожен зі страусів Переверзєва має своє ім’я.

– Це Гоша, Даша і Маша, – відрекомендував їх Олександр. – Головний у них – Гоша, бо самець. Кожному – по вісім років. До речі, живуть страуси близько сімдесяти років. Як вони мені дісталися? Купив по тисячі доларів за штуку. Чи вигідне це вкладення?
Скажу так: гроші, які витратив на них, мені повернулися. Страусята і яйця користуються попитом.

На запитання, чи складно виростити страуса, Олександр Переверзєв відповів:

– Нічого хитрого в цьому немає. Страус – це той же індик. У перші дні страуса треба підгодувати вітамінами, дати йому антибіотики. І це – всі клопоти.

Щоправда, як розповів Олександр далі, не кожен той, хто тримає курей та індиків, здатен виростити страуса.

– Дав тут одним страусеня. Потім вони сказали, що його в них вкрали. Та, по-моєму, причина була інша.

За словами Переверзєва, страусине м'ясо – щось середнє між яловичиною й індичиною. Особисто йому воно подобається. А от високий інтелект чоловік страусам не став приписувати.

– Страус – це дурна птаха, – знає Олександр. Та ця обставина не заважає йому їх щиро любити.

– Люблю усіх своїх тварин – і свиней, і птахів, – сказав чоловік. – Обзавівся я ними заради душевної втіхи. Знали б ви, яке це велике задоволення – чути голоси птахів, прокинувшись уранці…

На запитання, чи багато зусиль і коштів потребує ведення його господарства, Олександр відповів:

– Роботи тут – небагато. Погодував, прибрав – та й усе. Чим я годую своїх тварин? Он – город, там я вирощую для них пшеницю і ячмінь. Звісно, дещо й купую.

– У моїх планах – створити тут справжній зоопарк, щоб показувати тварин широкому загалу, – поділився Переверзєв наприкінці нашої розмови своєю мрією. – Та фінанси не дозволяють втілити цей намір у життя. Але коли до мене звертаються добрі люди з проханням показати їм те, що є зараз, я не відмовляю. Наприклад, бували у мене на екскурсії місцеві школярі.

Віктор КРУПСЬКИЙ
На знімках – Олександр Переверзєв і його підопічні.