СУСПІЛЬСТВО

Кропивницький: історія Першого травня на листівках (ФОТО)

Дехто вважає Першотравневе свято, яке нещодавно офіційно назвали Днем праці – суто комуністичним.

Втім, для прикладу, хто читав етнографічний нарис Олекси Воропая «Звичаї нашого народу», ті розуміють, що все далеко не так. Виявляється, травневі свята для багатьох європейських народів, – як  власне і звичай маївок – розваг, гуляння в гаю чи в лісі, – мають глибокі корені.

Уже римляни мали свято «Majuma» на пошану богині Маї. Першого травня з самого ранку вони виходили в поле з музикою, співами. Там рвали квіти і трави, в гаях ламали зелене гілля дерев, а, принісши додому, квітчали ним двері будинків своїх родичів або друзів. Римляни обливали один одного водою і купалися в ріці Тібр.

Та що там говорити, коли ще раніше, – в Індії, – існувало свято на честь богині Маї, матері природи. Свої «маївки» індійці проводили теж на початку травня.

У франків (IV-V вік по Христі) був звичай у день першого травня карати тих чоловіків, що давали забагато волі своїм жінкам. У греків перше травня – веселе свято весни. Квітчали оселі зеленню й квітами, долівки посипали свіжою травою. Все населення виходило в гаї, сади, левади і там влаштовувало «масові забави». В Швеції, Данії, Англії перше травня з давніх-давен було радісним святом весни. Люди, переважно молодь, йшли до гаїв і навколо «травневого дерева», зазвичай берези, водили весняні хороводи.

У багатьох містах Франції у день першого травня ставили «майове дерево» перед будинком міського мера. За це міський голова влаштував народні забави з танцями, співами, жартами. «Майові» королі і королеви в день першого травня обиралися в Іспанії, Англії, Швеції… В стародавніх мешканців Польщі була в повазі богиня Мая, яку вони шанували в перший день травня; її й досі закликають у піснях і танцях, якими зустрічають весну. У Литві хлопці та дівчата, зібравшись першого травня на лузі, ставили зелене дерево і декорували його різнобарвними стрічками й квітами. Обирали богиню Маю…

В Україні – за часів «Гетьманщини святої» – Перше травня – веселе свято. У Києві, в день першого травня всі спудеї й бурсаки Київської Академії разом з учителями та «любителями науки» виїжджали за місто, на гору Скавику, що поміж ярами в урочищі Глубочиця. Учителі поезії були зобов’язані щорічно «сочинять», – як пише автор «Опиcанія Києво-Софійскаго Собора и Київської Ієрархії» (Київ, 1825), – комедії й трагедії спеціяльно для «майских рекреацій». Спонсорів або «любителів науки» – купців, дідичів, заможну козацьку старшину, – спудеї приймали до свого гурту не інакше, як «за подаяніє» на славу й розвиток «премудрості научной». Ішлося про бочку пива або меду вареного; могли бути також смалений кабан, бодня сала, свіжі паляниці та інші того роду докази прихильности до науки… Такі шкільні «рекреації» були веселими днями для української студіюючої молоді. 

«Занепала ця традиція в Україні приблизно в часи насильницької ліквідації Гетьманщини», – писав Олекса Воропай.

Власне, у день першого травня у різних народів було і є чимало цікавих свят. Загляньте лишень у мережу Інтернет! Хто читав твори Чарлза Діккенса, знає, що, наприклад, що в Англії початку ХІХ століття проходило бурхливе свято …сажотрусів!

Із газет столітньої давнини знаємо, як на початку ХХ століття проводились маївки в Єлисаветграді.

"У 1925 році, коли редактором Зінов’ївської газети «Червоний шлях» був відомий драматург Микола Куліш, друкувалося кілька статей про святкування 1 Травня в «дореволюційному Єлисаветграді». Так, розповідалося, що перша «майовка» відбулася в 1901 році й проводилася в міському саду. Приймали участь у ній заводські робітники й кустарі. На мітингу, організованому соціал-демократичними гуртками, оратори виступали проти заводчиків та царату, який їх підтримував. Співали революційних пісень. Проте, поліція тоді нікого не заарештувала. Наступна «майовка» відбулася в 1903 році. На ній поширювалася соціал-демократична листівка, а потім пройшли арешти учасників. 1-го Травня 1905 року під час «майовки» поліція на чолі з Янішевським вела себе «більш-менш коректно», але спровокували ситуацію чорносотенці, члени «Союза руського народа»: «Прехоров Сашко й інші почали бити демонстрантів, особливо дівчат», – розповіла нам керівниця відділу мистецтв обласної універсальної наукової бібліотеки імені Дмитра Чижевського Світлана Ушакова.

Про святкування Першого травня за радянських часів із 1917 до 1991 року – вже як Міжнародного дня солідарності трудящих – ще багатьом кропивничанам відомо не з розповідей. Поштові листівки філокартиста Юрія Тютюшкіна за 50-ті роки минулого століття наочно нагадують про нього.

Уже згадуваний вище українознавець Олекса Воропай зробив таке спостереження: «Комуністи оголосили перше травня, – стародавнє веселе свято всіх народів, – «днем міжнароднього пролетаріяту», і цей день утратив свій чар!..».

Федір Шепель,

фото автора та Анастасії Лавриненко