СУСПІЛЬСТВО

Депутати Кіровоградської обласної ради проголосували за унікальні програми розвитку (ФОТО)

Депутати обласної ради вчора, 12 червня, на засіданні сесії проголосували за програми, розроблені фахівцями ОДА для підтримки лікувальних закладів, а також розвитку освіти, культури та людського капіталу Кіровоградщини.

Проте питання фінансування програм буде прийматись окремим рішенням відповідних депутатських комісій, інформує пресслужба ОДА.

Йдеться про затвердження трьох програм, які були розроблені вперше для розвитку області. Далі – коротко про кожну.

Програма розвитку і підтримку лікувальних закладів до 2022 року

Як зазначив очільник департаменту охорони здоров’я ОДА Олег Рибальченко, унікальність програми полягає в тому, що вона передбачає можливості дофінансування тих важливих напрямів, на які не виділяє кошти НСЗУ. Зокрема йдеться про такі:

• лікування дітей із вродженими вадами та рідкісними орфанними захворюваннями;
• лікування учасників АТО, ЧАЕС і ветеранів війни в шпиталі;
• виділення додаткових коштів на харчування пацієнтів у медзакладах;
• закупівлю паливно-мастильних матеріалів для автомобілів екстреної допомоги;
• страхування медпрацівників.

Програма освітнього та культурного розвитку Кіровоградщини до 2024 року

Програма створена задля реалізації іміджевих освітніх, культурно-мистецьких, просвітницьких ініціатив і впровадження інновацій у сфері культури та освіти. Також серед ключових завдань програми – забезпечення системної взаємокомунікації закладів культури та освіти й підвищення престижності української мови як державної.

Заступниця голови ОДА Тетяна Волинець повідомила, що програма базується на кращих ініціативах лідерів думок Кіровоградщини. Йдеться про потужні освітні, національно-патріотичні, культурно-мистецькі та мовні проєкти.

Раніше очільник Кіровоградщини Андрій Балонь заявив, що це вперше влада та громадськість в синергії працювали над стратегією розвитку краю.

Програма розвитку людського капіталу на 2021-2024 роки

Начальник управління освіти та науки ОДА Володимир Таборанський зазначив, що за останні роки відбулося поступове зменшення чисельності вступників до закладів вищої освіти області. Це пов’язано як зі скороченням чисельності випускників шкіл, так і з виїздом абітурієнтів для здобуття вищої освіти до інших областей або за кордон. Зокрема це простежується на прикладі Центральноукраїнського педагогічного університету ім. В. Винниченка. Якщо в 2016 році до закладу вступили 9,2 тис. студентів, то в 2019 їх кількість зменшилась до 7,8 тис. осіб.

Фактично на рівні сільських територій виник гострий дефіцит кваліфікованих фахівців – педагогів, медиків, агрономів, екологів, працівників культури, економістів, менеджерів, фахівців з публічного управління та адміністрування, програмістів.

Окремою проблемою є низький рівень життя населення та, як наслідок, неспроможність випускників шкіл, особливо сільської місцевості, самостійно оплачувати вартість здобуття вищої освіти.

Саме тому надання кредитів на здобуття вищої освіти, а також запровадження регіонального замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою за денною і заочною формами навчання із затребуваних спеціальностей, є важливими складовими у процесі формування та накопичення людського капіталу області.

У сфері підготовки педагогічних працівників з вищою освітою очікується щорічний обсяг регіонального замовлення на рівні 30 осіб (з урахуванням кількості наявних вакансій та коефіцієнта старіння педагогічних кадрів), у сфері медичних фахівців – 30 осіб, у аграрній галузі, промисловості, екології та економіці – 30 осіб, для галузі культури – 20 осіб.

Такий прогнозний показник виконання регіонального замовлення сприятиме зменшенню наявної кількості вакансій, підвищенню якості надання освітніх послуг у закладах загальної середньої освіти, а також розвитку регіонального ринку вищої освіти.