СУСПІЛЬСТВО

Сигнали тривоги завжди є правдивими, – командування повітряних сил ЗСУ

Хто саме вмикає повітряну тривогу? Чому вона часто лунає у містах, які поки залишаються відносно безпечними? А іноді навпаки мовчить, хоча у місті фіксують «прильот»? 

У цьому розбиралися у навчально-методичному центрі ЦЗ та БЖД Кіровоградської області

Система оповіщення про небезпеку існує з давніх часів. Колись був барабанний дріб, пізніше – церковний дзвін. Вперше таке оповіщення використали під час другої світової війни.

Є декілька типів сигналів. Один довгий рівномірний гудок, який триває до 7 секунд – це попереджувальна сирена. Почувши її, потрібно ввімкнути офіційні радіо- чи телеканали та слухати інструкції.

Звук, який наростає та знижується, триває одну хвилину та повторюється не менше трьох разів, означає, що треба йти в укриття. Це – загальна тривога. Короткий п'ятисекундний сигнал, який звучить після загальної тривоги, означає відбій повітряної тривоги.

В Україні досі існує стара радянська система оповіщення цивільного населення, яку не оновлювали понад 50 років. Напередодні війни фахівці планували перейти з аналогової системи на цифрову, але зробити це до вторгнення Росії не встигли.

Якщо сирени не працюють, приміром, через вимкнення електрики, про небезпеку повідомляють через гучномовці, встановлені на автомобілях патрульної поліції, пожежників, рятувальників або аварійної служби.

Багато українців також користуються застосунком "Тривога!", в якому можна налаштувати різні регіони країни. Також у багатьох регіонах місцева влада використовує для оповіщення окремі групи чи канали у месенджерах.

Хто вмикає сирену?

За виявлення повітряної загрози в Україні відповідають радіолокаційні підрозділи Повітряних сил ЗСУ.

Вони фіксують усі повітряні цілі як в Україні, так і далеко за її межами.

Коли на екрані радарів стеження з'являються позначки літальних апаратів, які переміщуються у бік території України, та є інформація, що це ворог, подається команда "Повітря".

Черговий повітряних сил ЗСУ протягом трьох хвилин має зробити телефонний дзвінок по спецзв'язку. Після цього сирену вмикає місцева влада.

Чому сирена лунає так часто?

Повітряна тривога не завжди означає, що ракети чи літаки летять саме у вашу область чи місто.

Її оголошують за фактом зльоту. Зрозумілий лише загальний напрямок ракети, а точне місце, куди вона може потрапити, визначити складно.

Ракета може змінювати свій курс праворуч та ліворуч або взагалі зникати з радарів. Тому систему оповіщення вмикають поетапно згідно з курсом ракети, але враховують також і сусідні регіони.

Скільки часу є, щоби добігти до укриття?

Фактично, це один телефонний дзвінок по спецзв’язку. Після чого сирену в потрібних регіонах вмикає місцева влада.  

Сигнал тривоги говорить про те, що на певний регіон або насувається ворожа авіація, що може скинути бомби чи ракети, або на нього вже випущена ракета.

Це залежить від типу повітряного нападу, висоти та швидкості польоту, відстані до місця запуску ракети.

Речник повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат пояснює в інтерв'ю «Українській правді», якщо ракета летить з акваторії Чорного моря на Київ зі швидкістю 800 км/год, то кияни мають понад годину, щоб сховатися.

"Якщо вона летить з території Білорусі, наприклад, за 300 кілометрів від української столиці, то часу значно менше – десь 20 хвилин".

Це за умови, якщо вона долітає до цілі й її не збиває українське ППО.

Як визначаються міста, у яких вмикається сирена? 

Повітряні сили фіксують маршрут слідування ракети – приблизно її курс з точки А в точку Б, і припускають, що в процесі вона може змінювати свій курс праворуч, ліворуч чи взагалі пропадати з радарів.

Наприклад, так було з ракетами, які летіли на Вінницю, пояснює Юрій Ігнат. Вона йшла по Дністру, а в Могилеві-Подільському різко звернула праворуч на саму Вінницю.

Тому, якщо ракета летить з акваторії Чорного моря на Вінницю, тривога спершу оголошується в Одесі, за нею включається Миколаїв, Умань, Тульчин, Немирів та Вінниця. За Вінницею може бути Житомир і Луцьк.

«У всіх цих містах, а може навіть і ліворуч, і праворуч від них вмикається повітряна тривога – бо невідомо, куди та «ціль» впаде. Пролетіла Одесу – там вимикають, летить далі. І так поетапно ця система оповіщення діє по всій території країни, щоб люди принаймні встигли сховатися в укриття, – пояснює речник.

Чому сирена іноді не вмикається?

Виявити всі повітряні загрози, на жаль, неможливо.

Літаки можна відстежити за допомогою супутників та інших інструментів розвідки. А от зафіксувати момент запуску з них ракети дуже складно.

Ракети є малопомітними цілями, до того ж вони програмують свій курс.

Деякі ракети можуть летіти так низько, що радари повітряних сил їх просто не помічають, зате їх можуть побачити звичайні люди.

Чому неможливо виявляти всі загрози в небі?

Бо ракети є дуже малопомітними цілями та ще й програмують свій курс.

"Літаки ще десь можна побачити нашими засобами – розвідки, супутниковими, іншими механізмами. А от відрив ракети від них простежити фактично неможливо. А вони запускають цих ракет з десяток, двадцяток", – розповідає Ігнат.

Натомість та ще й огинає рельєф місцевості. Це дозволяє їй залишатись непоміченою для ПС і не збитою ППО.

Чи можна ігнорувати повітряну тривогу?

У відносно безпечних містах України мирні жителі потроху звикають до постійних сигналів тривоги та починають їх ігнорувати.

Однак командування повітряних сил ЗСУ пояснює, що сигнали тривоги є завжди правдивими.

Українські військові виявляють більшість ракет та бачать, звідки та в якому напрямку їх запускають. Але іноді запуск можуть зробити з ракетоносців, навіть з Каспійського моря, тоді відстежити його досить важко.

Загальна порада – триматися якомога далі від військових об'єктів, а також від телевеж та споруд ОДА, по яких противник також завдає ударів.

Але, як показує досвід, ракети також можуть втратити ціль та впасти на житлові будинки. Вразити мирну інфраструктуру можуть і уламки ракет, збитих ППО.

Щоби врятувати життя, потрібно чітко дотримуватися правил безпеки під час повітряної тривоги.