Ветеран із Голованівська Микола Дідовець після повернення з війни не залишився осторонь життя громади.
Не маючи змоги продовжувати роботу за улюбленою професією через стан здоров’я, він започаткував власну справу — службу таксі та доставки. А згодом вирішив зробити свій бізнес ще й місцем роботи для тих, хто разом із ним захищав Україну.
Микола долучився до територіальної оборони у травні 2022 року. Служив на Херсонщині, де разом із побратимами обороняв та утримував берег Дніпра. До цивільного життя ветеран повернувся у лютому 2025 року.
«Коли я повернувся з війни, на жаль, працювати за професією, яку любив, не зміг через стан здоров’я», — розповідає Микола.
Спочатку чоловік просто допомагав знайомим із поїздками. Люди часто зверталися з проханнями підвезти їх, і поступово це переросло в ідею започаткувати власну справу.
«І в певний момент я собі просто вирішив, що, мабуть, треба оформляти ФОП, робити документи, щоб це було легально», — згадує підприємець.
Про можливість отримати грантову підтримку за програмою «Власна справа» Микола дізнався у Голованівській філії Кіровоградського обласного центру зайнятості.
Першу заявку довелося доопрацювати. Разом із фахівцями офісу «Зроблено в Україні» ветеран удосконалив бізнес-план — і під час повторної спроби отримав позитивне рішення. Розмір гранту склав 500 тисяч гривень.
За ці кошти придбали необхідне обладнання та запчастини, зробили брендування автомобілів, встановили сучасне програмне забезпечення для диспетчерської та платіжну систему, зручну і для водіїв, і для клієнтів.
Для Миколи грант став не просто фінансовою підтримкою на старті, а можливістю швидше розвинути справу.
«З нуля мені це все самому починати було б дуже тяжко. Більшість із того я б не реалізував. Елементарно — фішки на машину, брендування машин, програмне забезпечення на диспетчерську, інструменти та різноманітне обладнання. Завдяки гранту це стало можливим», — зазначає ветеран.
Та особливістю бізнесу Миколи стала його соціальна складова. Підприємець принципово працевлаштовує ветеранів війни.
Нині в команді працюють чотири водії, диспетчер і сам Микола. Серед працівників — його побратими.
«Тому що хлопцям на даний час складно знайти роботу. А тяжку роботу вони виконувати не можуть — наприклад, на будівництві чи заводі. Людині знайти роботу, соціалізуватися, адаптуватися важко. Але диспетчером він може бути і комфортно працювати з дому. Ми йому облаштували робоче місце, і він працює», — говорить ветеран.
У планах підприємця — масштабування. Микола хоче розширити географію перевезень на Благовіщенське, запустити шестимісний автомобіль для доступних поїздок жителів прилеглих сіл, а надалі — залучити вантажний транспорт для переїздів і доставки будівельних матеріалів.
Паралельно ветеран продовжує розширювати команду й готовий працевлаштовувати інших побратимів-ветеранів.
Власний досвід Микола також прагне передавати тим, хто лише замислюється про підприємництво, — готовий ділитися знаннями та допомагати іншим ветеранам зробити перший крок до власної справи.
Його історія — приклад того, як грантова підтримка може стати не лише стартом для нового бізнесу, а й можливістю створити робочі місця, повернутися до активного життя та допомогти іншим пройти шлях адаптації після війни.
