СУСПІЛЬСТВО

«Волонтер» зі скринькою – не обов’язково людина з честю

Волонтери зі скриньками в руках – ознака нашого часу. Їхня місія зазвичай благородна, їхня допомога часом неоціненна. Як правило, люди, збираючи з миру по нитці, допомагають воїнам АТО, їхнім родинам, тимчасово переселеним особам. Та останнім часом благородну місію справжніх волонтерів перехопили «перевертні» зі скриньками в руках.

Останні нерідко ходять по офісах, ринках, стоять на виходах із супермаркетів, на зупинках громадського транспорту. «Щиро» зазираючи у вічі добродушним громадянам, схиляють їх до благочинності.

Як правило, перевірка їхніх документів (будь-яких дозволів на благодійність) розставляє всі крапки над «і».
Так днями до нашої редакції завітав так званий волонтер Іван Іванович Талашок (рід діяльності та ім’я значилися на його бейджику, що був прикріплений до верхнього одягу), котрий ніби представляв благочинну організацію «Шлях милосердя». Візитівка і документи на скриньці, які він охоче пред’явив на наше прохання, свідчили, що головний офіс зазначеної організації знаходиться в Дніпропетровську, керує нею Євген Олександрович Бойко. Бажання зв’язатися з тим не увінчалися успіхом – телефони (099-055-50-00, 096-228-76-79, 056-767-51-03) мовчали.

Тим часом Іван Іванович «давив» на нашу жалість, мовляв, приїхав із Дніпропетровська, щоб допомогти нещасним дітям із дитячого будинку «Барвінок», а люди в Кіровограді такі жадібні, що вчора ледь 300 гривень назбирав, а гривень 50-60 йому лише на квиток довелося витратити. На наше прагнення уточнити: 50 чи 60(?), почули: «не важно». На прохання сфотографуватися, Іван Іванович скромно відмовився і раптово зник за дверима, забувши, чому заходив…
Звісно, ми зателефонували й у дитячий будинок «Барвінок». Директор закладу Ольга Гречишкіна категорично відхрестилася від будь-якої спів-праці зі «Шляхом милосердя».

– Ні до кого по допомогу ми не зверталися, – категорично заявила Ольга Олександрівна, – про «Шлях милосердя» вперше чую. Це абсолютна неправда, що хтось нам допомагає в такий спосіб. Усі потреби дитячого будинку задовольняються завдяки департаменту освіти і науки. Тож нехай ніхто не купується на такий безсовісний обман так званих волонтерів.
Цей випадок ще раз свідчить, що «волонтер» зі скринькою в руках – не обов’язково людина з честю. Тож, пильнуйте, як ми вже писали, шахрайство останнім часом набуває небачених донедавна розмахів, а псевдоволонтери виходять на лови небайдужих, милосердних, довірливих громадян. Не станьте одним із них, не дайте їм поживитися за ваш кошт.

Лариса РОМАНЮК