Новини

Поради фахівців, як не стати ситуативним "помічником" ворога

Повномасштабне вторгнення внесло корективи в теми обізнаності українців.

До 2014 року, а, особливо, до 24 лютого 2022 р., ми і уявити не могли, що будемо розбиратися в віськовій тематиці. Що наші діти будуть гуглити канали про призначення далекобійної і не тільки військової техніки. Батьки  будуть моніторити Інтернет з приводу як проводити розмови з дітьми про небезпеку мін та вибухонебезпечних предметів. Ми вже не говоримо про алгоритми дій та покрокові інструкції за сигналом оповіщення «Увага! Повітряна тривога!».

У часи війни та сучасних технологій виникає необхідність дотримання правил донесення тієї чи іншої інформації, щоб не попастись на гачок ворога. Ми повинні розуміти всі тонкощі інтернету та того, що ми постимо у соцмережах та викладаємо в пабликах. Наразі як ніколи важливо з обережністю користуватися інтернетом: ви можете або вигравати в інформаційній війні, або допомагати ворогові. 80% розвідувальної інформації відпрацьовують саме з відкритих джерел. Ворог використовує інформацію з Мереж для своїх атак? Безсумнівно. Корисний ідіот буває ефективнішим за фото з супутника і однозначно дешевшим.

З перших днів війни силові та оборонні структури постійно закликають бути обережними: повідомляючи або фіксуючи (за допомогою фото/відео) наслідки з місць вибухів, можна стати «ненавмисними коригувальниками» вогню у ворога. І це стосується не лише представників ЗМІ, але й лідерів думок, блогерів та звичайних учасників інтернет-спільноти. Через що іноді виникають суперечності: одні вважають, що висвітлювати злочини ворога потрібно максимально оперативно і точно, інші стверджують – це небезпечно і неправильно.

Насамперед не варто повідомляти адресу й об’єкт враження в соціальних мережах, публічних виступах і коментарях ЗМІ. Це дає ворогу можливість зрозуміти, що вони, можливо, з першого разу не влучили, куди треба, тому потрібно вдарити по точці ще раз.

Також не варто розповідати, у яких районах немає ППО або будь-якого іншого озброєння взагалі. Краще не повідомляти в публічних каналах про безпечні в’їзди до міста, люди самі знайдуть спосіб передати цю інформацію в приватних чатах.

У Міноборони також просять не розголошувати таке:

• Найменування військових частин (підрозділів) та інших військових об’єктів у районах виконання бойових (спеціальних) завдань, географічні координати місць їх розташування.
• Чисельність особового складу військових частин (підрозділів).
• Кількість озброєння та бойової техніки, матеріально-технічних засобів, їхній стан і місця зберігання.
• Описи, зображення й умовні позначки, які ідентифікують або можуть ідентифікувати об’єкти.
• Інформації щодо операцій (бойових дій), які проводяться або плануються.
• Інформації щодо системи охорони й оборони військових об’єктів і засобів захисту особового складу, озброєння та військової техніки, які використовуються (крім тих, які видимі або очевидно виражені).
• Порядок залучення сил і засобів до виконання бойових (спеціальних) завдань.
• Інформації про збір розвідувальних даних (способи, методи, сили та засоби, що залучаються).
• Інформації про переміщення та розгортання своїх військ (найменування, кількість, місця, райони, маршрути руху).
• Інформації про військові частини (підрозділи), методику або тактику їхніх дій, деталі.
• Інформації про проведення унікальних операцій із зазначенням прийомів і способів, що використовувалися.
• Інформації про ефективність сил і засобів РЕБ противника.
• Інформації про відкладені або скасовані операції.
• Інформації про зниклий або збитий літак або зникле судно та пошуково-рятувальні операції, які плануються або проводяться.
• Інформації про планування та проведення заходів забезпечення безпеки застосування військ (дезінформація, імітація, демонстративні дії, маскування, протидія технічним розвідкам і захист інформації).
• Фото- й відеозйомок й іншої наочної інформації з представниками незаконних збройних формувань.

Олена Єфімова,

НМЦ ЦЗ та БЖД Кіровоградської області