29травня2020

ГОЛОВНА Ще.. ІСТОРІЯ Кіровоградщина згадує Миколу Зерваницького та його чарівні ліхтарі (ФОТО)

ІСТОРІЯ

Кіровоградщина згадує Миколу Зерваницького та його чарівні ліхтарі (ФОТО)

IMG 6a35a26a57a086403fe78d2777c2c472 V

Як свідчить «Історичний календар Кіровоградщини…» Володимира Боська, у травні цього року виповнюється 175 років від дня народження відомого олександрійського земського діяча Миколи Зерваницького.

Щоб детальніше дізнатися про життя і діяльність уславленої людини звернулися до Олександрійського міського музейного центру імені Антоніни Худякової.

IMG d308775a3766b8df0c04f1d04c49888f V"Якщо коротко, то Микола Зерваницький із помісних дворян Олександрійського повіту, народився 5 травня 1845 року. Випускник Харківського університету зі ступенем кандидата юридичних наук. Спершу перебував на урядовій службі у 4-му департаменті Сенату та Міністерстві юстиції. У 1870 році обраний мировим суддею. З 1871-го -  гласним Олександрійського земства й – одночасно - Херсонського губернського зібрання. До 1877 року займав посаду мирового судді та голови з’їзду мирових суддів Олександрійського повіту. Був повітовим предводителем дворянства. Навіть – головою місцевого комітету товариства Червоного Хреста. Більше чверті віку, а саме з 1877 року й до самої смерті, тобто  1903 року, Микола Зерваницький обирався і займав посаду голови Олександрійської повітової земської управи.

Сучасники характеризували його як порядну й сумлінну людину. Він вважався одним з найвидатніших діячів земського руху у всій тодішній Російській імперії. В 1882 році за клопотанням міської громади Микола Зерваницький був нагороджений званням «Почесний громадянин міста Олександрії». Особливі заслуги мав у розвитку народної освіти й медицини. Завдяки йому Олександрійський повіт одним з перших в державі прославився тим, що забезпечив народні читання найсучаснішою тоді наочністю – чарівними ліхтарями (laterna magica).  Цей прототип більшості сучасних проекційних оптичних пристроїв – діапроектора, епідіаскопа, фотозбільшувача, кінопроектора тощо – називали ще магічним ліхтарем, фантаскопом, скіоптиконом, лампаскопом, туманними картинами. 

IMG 7ce23d7d198151b064d6cd16bb69cb17 VВ одній із своїх розвідок Володимир Босько розповідає, що у 1902 році народні читання з тіньовими картинками проводилися у 87 школах Олександрійського повіту. Всього було влаштовано 378 читань, які відвідало понад 27 тисяч учнів. На 88 земських шкіл припадало 50 чарівних ліхтарів. Помер Микола Зерваницький у Москві, але похований у селі Пустельникове Олександрійського повіту. Про прижиттєву популярність земського діяча свідчить той факт, що на його похорони зібралося кілька тисяч селян. «Сборник Херсонского земства» за 1903 рік надрукував об’ємний некролог в його пам’ять", – розповіла співробітниця музейного центру Ольга Божко.

Додамо, що в Олександрії пам’ятають про свого уславленого земляка, а тому одну з вулиць міста назвали його іменем.

 

Федір Шепель,

фото Миколи Зерваницького

та Олександрійської земської управи із фонду музейного центру

          Читайте також:  Загадки старих будівель Кропивницького

Чим добу Гетьманщини нагадують топоніми Петрівського району, що на Кіровоградщині

Кіровоградщина: про зародження «Автодору» в Олександрії 

Лариса Гайда: про музей історії освіти Кіровоградщини і не тільки

Загадковий Дем’ян Бєдний і Кіровоградщина