Ще.. ІСТОРІЯ
У Кропивницькому Володимира Панченка пам’ятають не тільки як громадського діяча та літератора (ФОТО)
- Останнє оновлення: 01 вересня 2021
Завтра, 2 вересня, у день народження почесного громадянина міста Кропивницький Володимира Панченка (1954-2019) будуть згадувати переважно як письменника та громадського діяча.
Утім, відомо, що граней таланту у цієї непересічної людини було значно більше. Зокрема це стосується і праці Володимира Панченка на ниві радіо- й тележурналістики. Адже на радіо й телебаченні Одеси, Кропивницького чи Києва він був завжди своїм. І не лише як народний депутат, педагог і науковець, котрий охоче йшов на запис чисельних інтерв’ю, але і як самодостатній творець пізнавального й виховного ефіру.
Саме про це пощастило поговорити з відомим журналістом, фото- й кіномитцем Володимиром Мощинським.
– Колись Володимир Панченко написав: «1992 року мені пощастило побувати у Франції, в містечку Мужен, де сімнадцять останніх років мешкав Володимир Винниченко, і привезти звідти колекцію його особистих речей (зберігаються в Кіровоградському обласному краєзнавчому музеї). Наступного року режисер Володимир Мощинський зняв за моїм сценарієм документальний фільм «Голгофа Володимира Винниченка» (1995 року Український фонд культури відзначив його премією імені Володимира Винниченка). Таким чином виник у мене і науковий інтерес до творчості цього письменника: я чимало написав про нього...». Це було перше Ваше спільне кіно?
– Ні, фільм, який з того часу й до початку 2000-х постійно показували на місцевому телеканалі, УТ-1 і навіть за кордоном, не був першим. Пригадую, що наша з ним співпраця почалася раніше. Десь наприкінці 80-х - початку 90-х. Одна з перших робіт – «Семен Климовський: філософ, композитор, поет». Щоб зняти фільм їздили в Нову Прагу до легендарного Федора Плотніра, котрий якраз на Знам'янщині розшукав місце колишнього хутора Припутні, де в ХУІІІ столітті жив і творив згаданий автор відомої пісні «Їхав козак за Дунай».
– А потім?
– Потім, у 1992 році, мандрували до Новомиргорода, щоб зняти фільм про одного з поетів-неокласиків «Микола Зеров: три літа в Златополі». Це вже згодом, коли мине багато років, Володимир Панченко видасть і встигне презентувати в нашому місті об’ємну книжку «Повість про Миколу Зерова». А ще в середині 90-х зняв документальний фільм за сценарієм Володимира Панченка «За вашу і нашу свободу», де героями виступили Адам Міцкевич, Олександр Пушкін і Тарас Шевченко. Ще був фільм про колегу й близького товариша Панченка, незабутнього педагога та одного з перших у самостійній Україні дослідників творчості поета-земляка Євгена Маланюка: «Леонід Куценко: Ностальгія за справжністю».
У ході розмови Володимир Мощинський подарував мені безцінну книжку «Євген Чикаленко. Спогади. 1861-1907», видану Вільною академією наук у США в Нью-Йорку 1955 року. Вона привертає увагу не лише місцем і роком видання. У цього примірника «Спогадів…» і без того цікава історія. Виявляється, що її Володимир Панченко отримав від одного з родичів українського мецената Євгена Чикаленка. Робив там простим олівцем численні помітки. А коли знімався фільм «Місія Євгена Чикаленка», дав на користування режисеру Володимиру Мощинському. Останній зберіг у ній навіть власні закладки, зроблені під час творчого процесу…
Тож, гадаю, що місце виданню не в приватній колекції, а літературно-меморіальному музеї Івана Карпенка-Карого, що в місті на Інгулі. Адже, крім іншого, у спогадах йдеться як про згаданого корифея українського театру, так і про події ХІХ століття у місті Єлисаветграді.
Поговорили з тележурналістом і про цикл фільмів «І мене без тебе на землі нема», в яких автором сценарію й ведучим виступав сам Володимир Панченко. Там він розповідав про знакових українців дотично до Всеукраїнського конкурсу імені Петра Яцика.
Згадували й про пам’ятне інтерв’ю з Володимиром Панченком, зроблене тележурналісткою Іриною Надутенко до його 60-річчя в рубриці «Наодинці з усіма».
І про чисельні передачі на радіо, де нерідко він виступав ведучим… Згадували про світлу талановиту людину, котра лишила нащадкам не лише книги, але й кінофільми, присвячені уславленим особистостям України, маловідомим сторінкам її культури.
Федір Шепель,
фото автора
Читайте також: Володимир Панченко: Гарно мені було на цьому світі...
Володимир Панченко добре знав минуле вітчизняної культури й бачив обличчя сьогоднішньої України
Професор Володимир Панченко презентував у Кропивницькому нову книгу
У Кропивницькому відбулася творча зустріч із літературознавцем Володимиром Панченком
Володимир Панченко: Мрію про пам'ятник, який відображатиме дух і духовну красу Юрія Яновського
