СУСПІЛЬСТВО

Червоний – то любов, а зелений – життя: філософія вишивальниці зі Знам’янки (ФОТО)

Вікторія Манько – майстриня зі Знам’янки. 

Нещодавно вишивальниця виставляла свої роботи  на виставці майстрів-умільців  у міському Палаці культури, розповідає інтернет-видання komora.info.

Рушники Вікторії Василівни, мов вогники, нитка така яскрава, що відповідає сучасному терміну «ультра», всі роботи вишиті хрестиком, а почала своє рукоділля майстриня від рушника сину на весілля.

«10 років тому я вишила перший рушник сину, а потім доньці – всі вони обрядові, ними перев’язують руки молодим на весілля. Вони вишиваються білим кольором на полотні, або виключно червоним, тільки так. Особливість саме таких рушників у тому, що їх у побуті можна використовувати лише на ікони, вони в особливий пошані. Я ніколи не використовую у рушниках чорну нитку, це моя принципова позиція, адже про яку журбу може йти мова, якщо людям у весілля бажають тільки добра і щастя. Саме тому багато моїх рушників з яскравою темною зеленою ниткою,  для себе я зробила таку заміну у своїх роботах. Нехай буде червоний – то любов, а зелений – життя», – ділиться Вікторія Манько.

Нитки на рушниках майстрині справді надзвичайно яскраві, вони акрилові, не линяють і зберігають свою первинність багато років.

"Останнє моє захоплення – це вишивати чоловічі сорочки, вже є мої роботи у онука двох синів, доньки, а ще чоловік є і зять, а часу немає. Власної вишиванки теж не маю, моя онука вчилась у школі цього року у  другу зміну, тож, поки з нею – вишиваю. Всі малюнки обираю із готових схем, але завжди компоную і ніколи не беру одну схему", – продовжує Вікторія Василівна.

Не менш яскраве захоплення пані Вікторії – це власні ляльки, має їх небагато, але всі – з душею: колоритна тітка Соня з Одеси, Півник, бабуся Зима. 

"Моє виготовлення ляльок почалося минулого року, коли треба було показати цікаві роботи на виставці Чута-фесту. Подумала-подумала, рушники є у всіх, а саме таких ляльок не було ні у кого. Вони унікальні, бо мають власну техніку, я її сама вигадала, а ще вони зроблені з дуже приємних тканин і тому є бажання їх торкатися. На фестивалі я їх усі не розпродала і добре, тепер маю власну колекцію ляльок з характером. Своїй невістці подарувала ляльку-свекруху, вона рада і не ображається", – коментує майстриня.

Кожна лялька Вікторії Василівни добра, як і вона сама, здається, навіть з посмішками, а ще особливість цих ляльок у тому, що вони мають повний комплект одягу – хустку, сукню, рушничок в руках, спідню білизну і навіть панчохи…