СУСПІЛЬСТВО
Кропивницький: кулькова ручка як музейний експонат (ФОТО)
- Останнє оновлення: 09 червня 2020
Інколи те, що за життя однієї людини спершу здається дивом, згодом перетворюється на буденщину і, зрештою, на музейний експонат. Я - про кулькову ручку.
Адже День народження кулькової ручки, як цікаву подію, в деяких країнах світу відзначають 10 червня.
Щоправда принцип її дії ще в далекому 1888 році був запатентований в США. Але в сучасному вигляді цей предмет, без котрого важко уявити сучасний світ, винайшов угорський журналіст Ласло Біро напередодні Другої світової війни. Відтоді цивілізоване людство отримало письмове приладдя, яке значно полегшило його складне життя.
Пригадую, що у восьмирічній школі, де навчався, такі ручки почали з’являтися десь ближче до 1970-го року. Але не відразу. Певний час ними користувалися паралельно з класичними ручками з залізними перами та ще так званими «автоматичними». Власне школярі відразу зацікавилися кульковими ручками. А ось вчителі виявилися не в захваті від новації. Особливо мовники. Вважали, що кульковими ручками неможливо навчити дітей вірно, гарно, а головне, каліграфічно, писати, як того вимагали «Прописи». Крім того, ті ручки нерідко починали «мазати». І не тільки в зошитах… Знайомий розповідав, що в одній із шкіл Кривого Рогу, де закінчував середню школу, на вимогу дирекції навіть старшокласники ще в 1973-1974 роках продовжували писати, користуючись ручками з металевими перами й чорнильницями.
А яке ж велике враження попервах справляла поява закордонних кулькових ручок! Краєзнавець Юрій Тютюшкін розповідав, як у 1966 році раптом «заповажали» навіть однокласника-другорічника, батькам котрого з Японії надіслали кілька досі небачених у тодішньому Кіровограді кулькових ручок!
Особливим етапом стали кулькові ручки з кількома різнокольоровими стержнями. Але вони теж спершу з’являлися з-за «бугра». В 1973 році моєму однокласнику таке диво на чотири кольори родичі надіслали з Франції!
Інколи кулькові ручки використовувалися не за призначенням. Це траплялося, наприклад, тоді, коли треба було «допомогти» касетному магнітофону…
У роки незалежності кулькові ручки стали невід’ємним атрибутом політичних змагань, зокрема, будь-яких виборів. По написам на них можна й досі вивчати новітню історію та її головних учасників. Скільки прізвищ депутатів, – а особливо кандидатів – різних рівнів зафіксовано на тих ручках!
Звісно, віднедавна комп’ютери похитнули незамінність уже й кулькових ручок. Тому не дивно, що зростає кількість диваків, котрі вже не один рік їх колекціонують.
Не цураються кулькових ручок і музеї. Так, співробітниця літературно-меморіального музею Івана Карпенка-Карого, що в Кропивницькому, Наталія Мельниченко розповіла, що у них зберігаються кулькові ручки, якими в минулі десятиліття – небагато й не мало, – а творилася українська проза і поезія. Зокрема, родичі Василя Козаченка, Миколи Смоленчука, Валерія Гончаренка та інших письменників передали на зберігання уже саме такі письмові знаряддя. А скількома автографами, зробленими саме кульковими ручками, може похвастатися музей?!
Насамкінець, додам, що деякі письменники не тільки автографами, написаними кульковими ручками, тішать своїх фанів. Як ось, наприклад, популярна нині прозаїк і сценарист Ірен Роздобудько. Презентуючи позаминулого року в Кропивницькому свою нову книгу «Прилетіла ластівочка», залишала на згадку прихильникам творчості дещо особливе. У мене збереглися фото тих миттєвостей, коли пані Ірен, поклавши на форзац книги долоню руки, ретельно обводить напам’ять читачці кожен свій пальчик кульковою ручкою…
Федір Шепель,
фото автора
