СУСПІЛЬСТВО

Черкаси – очима журналіста з Кропивницького (ФОТО)

Після поїздок з різними мандрованими групами кропивничан доводилося писати про чимало туристично-привабливих місць сусідньої Черкащини: Холодний Яр, Чигирин, Кам’янку, Умань і навіть про садибу Даховських.

Втім, тільки минулими вихідними, завдяки підростаючій онуці, уже й з цієї точки зору поглянув  на власне обласний центр, Черкаси.

Спершу, як і належить літньої пори, подалися до Дніпра. Адже Черкаси омиває не чужа для жителів Кіровоградщини та його частина, що зветься Кременчуцьким водосховищем. У ці спекотні дні від самої дамби й місцевого яхт-клубу, повз Долину Троянд, – і аж до так званої «Митниці» – скрізь було людно. Дорослі й малеча невпинним потоком йшли покупатися, засмагнути й випробувати себе в греблі чи покататися на різних моторних пристроях. Вода тепла, доволі прозора, хоча уже починає зеленіти від фітопланктону. Втім, Алісі сподобалося.

Під вечір погуляли поблизу місцевої екзотики – найбільшого в Європі буддійського храму, Храму Білого Лотоса. Цікаво, що споруда є майже ровесником нашої незалежності. Вражає не тільки тутешня-нетутешня китайська архітектура, звучання незвичної для нашого вуха нескінченної мантри, відомої з фільмів як тягуче «омм…», але й чудовий мікроклімат, створюваний близькістю Дніпра, горбистим ландшафтом та зеленими насадженнями рідкісних запашних рослин.

Наступний день присвятили оновленому й тепер уже зовсім осучасненому – на європейський зразок – Черкаському міському зоопарку, де тваринам і людям стало набагато комфортніше, просторіше й зручніше: одним проживати, а іншим – спостерігати їх у всій красі. Ціле мереживо легких місточків і скляних парканів дозволили безпечно показати маленькій Алісі не тільки зубра, оленів, але й ведмедів, пуму та амурського тигра. Дівчинка в захваті дивилася, як скупавшись, бігали великим вольєром вовки. Вразило різноплемінне птаство. У родини орла степового нещодавно з’явилося навіть потомство. Пелікани завзято чепурилися, не звертаючи жодної уваги на сторонніх.

Наразі, цікавинка зоопарку полягає ще й у тому, що частину колишніх тісних кліток, де нудилися раніше звірі, – не зруйнували, а переобладнали – зі збереженням гратів! – у різноманітні кав’ярні та крамнички для… людей!

На повітрі відвідувачі бродили без звичних для цієї карантинної пори масок, а ось у тераріумах, де за склом дрімають змії, земноводні, рідкісні павуки та комахи, а також дрібні мавпоподібні, – їх довелося вдягати.

А діти, які дещо втомилися від споглядання «братів наших менших», мали нагоду побавитися на яскравих новеньких ігрових майданчиках.

У наступний приїзд до Черкас сподіваюся поглянути з Алісою ще й на інші вражаючі куточки міста.

         Федір Шепель,

фото автора