СУСПІЛЬСТВО

Краєзнавці Кіровоградщини продовжують вивчати чумацький шлях (ФОТО)

У суботу, 23 жовтня, відбулася друга частина експедиції Кіровоградського обласного краєзнавчого музею, що в Кропивницькому, «Кучманський шлях. Стопами Павла Рябкова».

"Нагадаю, що не так давно ми вже йшли стопами фундатора нашого музею, відомого археолога та етнографа Павла Рябкова, який понад століття тому вивчав відгалуження південної гілки відомого Чорного шляху, що носив назву Кучманський. Сьогодні намагалися надолужити ті прогалини, які виникли минулого разу через обмаль часу. Рухалися за тими орієнтирами, на котрі вказав колись Рябков. Переважно йдеться про кургани. Нерідко саме ці степові піраміди слугували дороговказом чумакам", – розповів організатор експедиції заступник директора краєзнавчого музею Павло Рибалко.

Насамперед, неподалік села Ганнинське, посеред зеленого лану озимини побачили Шрейтелеву могилу. Цікаво, що це – найвища точка колишнього Кіровоградського району. Адже висота кургану дорівнює 217 метрів над рівнем моря. Наприкінці ХІХ століття поблизу нього зафіксовано невеличкий хутір Шрейтеля. Є відомості про дослідження цього об’єкту в 1889 році під назвою Стоговська могила. Тоді скарбошукачі знайшли тут скелет людини у чотирьох гранітних плитах. До речі, якусь гранітну плиту біля підніжжя земляного насипу побачили й дослідники початку століття ХХІ-ого. На цьому, як і на інших курганах, побачили глибокі рани, завдані так званими «чорними археологами». Вони ледь позаростали бур’яном… Від невеселих думок відволікло те, що з вершини Шрейтелевої могили крізь прозоре жовтневе повітря було чудово видно білу ниточку міста Кропивницький!

Крім цього, колись Павло Рябков бачив у Ганнинському церкву. Згодом на місці храму була чималенька будівля школи, але й вона в наш час напівзруйнована…

У наступній Вишняківці, де чумацький шлях проходив через все село, і де Павло Рябков колись зафіксував найбільшу кількість об’єктів-орієнтирів  Кучманського шляху, мали нагоду поговорити зі старожилом Віктором. Втім, він пам’ятає переважно про зниклі будівлі століття ХХ-ого й, на жаль, мало що додав до вже відомого…

До величного кургану за Семенастим, що вже на Новоукраїнщині, добиралися разом із хранителькою історії малої батьківщини Марією Никорою. Вона запевнила, що та могила носить назву місцевих землевласників минулого й позаминулого  століть Безродецьких. Нібито вони та інші поміщики – Килиповські – ховали на ній своїх родичів. Коли учасники експедиції, здолавши крутий схил кургану, густо порослий колючою дерезою, вибралися на його вершину, побачили, що вона має доволі плоску площину. Тож, чи ховали там місцеві поміщики своїх близьких, питання лишається відкритим… Дивно, що курган чомусь насьогодні лишається маловідомим і навіть не позначеним на сучасних картах. Тоді, як завідуюча відділом обласної універсальної наукової бібліотеки імені Дмитра Чижевського Світлана Ушакова, запевняє, що знайшла згадку про названий курган у творах відомого краєзнавця позаминулого століття Володимира Ястребова.

Отож, чумацький шлях, ширина якого в Семенастому була найбільша, проходив повз цю могилу Безродецького. До речі, крім старих надгробків місцевих землевласників Килиповських та Безродецьких, котрі наразі збереглися на території села, але не на місцях поховань, Марія Никора показала й кілька залишків стародавніх панських парків, а також – порослої бугилою височенної греблі, через яку буцімто й проходив у давні часи чумацький шлях.

P.S. Принагідно додамо, що в ці дні на YouTube уже продемонстровано дві серії «Чумацьких пісень» - дванадцятисерійного фільму про автентичну чумацьку пісню, шляхи й пам’ятки на теренах усієї України й нашої області зокрема. «Чумацькі пісні» не просто серіал. Це великий проєкт, партнером якого став і обласний  краєзнавчий музей, котрий теж досліджує цю тему.

Федір Шепель,

фото автора