СУСПІЛЬСТВО

У Кропивницькому говорили про спадщину одного з найвідоміших архітекторів краю

В бібліотеці Чижевського презентували книгу, присвячену одному з найвідоміших архітекторів колишнього Єлисаветграда – Олександру Лишневському.

Шість років – з 1895-го по 1901-й – Олександр Львович працював головним архітектором міста. Йому приписують авторство багатьох визначних пам’яток архітектурної спадщини, але при цьому не завжди посилаються на архівні джерела.На питання, які ж об’єкти насправді проєктував в Єлисаветграді Олександр Лишневський і до спорудження яких був причетний як міський архітектор, спробували дати відповіді автори книги «Він прикрасив місто вишуканими будівлями».

Дослідники з’ясували, щов ЄлисаветградіЛишневський побудував  громадську жіночу гімназію, будівлю земського реального училища, лікарню Червоного Хреста, міські скотобійні, державний банк, будівлі міського електричного трамваю та Пушкінського міського училища, міські торгові ряди, головну синагогу та два дерев’яних мости через річку Інгул. Про це він власноруч написав у 1908 році, коли подавав резюме на посаду старшого техніка Санкт-Петербурзької міської управи.

Так, одне з визначних місць в архітектурній панорамі Кропивницького займає будівля Центральноукраїнського державного педагогічного університету - колишньої жіночої гімназії, як писав Лишневський на 800 місць. На думку дослідників, велику двоповерхову споруду можна вважати зразковим прикладом єлисаветградськоїчервоноцегляної еклектики. У вирішенні фасаду будівлі Лишневськийгармонійно поєднав характерні риси архітектури Ренесансу, який черпав своє натхнення в античній культурі, й так званого псевдоросійського стилю, який, втім, теж базувався на архітектурній спадщині цілої плеяди геніальних італійських майстрів епохи Відрождення.

Взірцем архітектурної думки Лишневського досі є земське реальне училище – тогочасний центр малоросійства та almamaterЄвгена Маланюка, Гната Юри, Юрія Яновського, Євгена Чикаленка, Олександра Тарковського та інших. Актова зала нинішнього інженерного коледжу збереглапервісну красу домової церкви. При совєтах просто зробити другу стелю, яка закрила, а відтак приховала від знищення великий плафон, оздоблений вишуканою ліпниною, барельєфи у вигляді розкішних картушів та крилатих голівок янголят. Студенти коледжу досі підіймаються сходами з італійського мармуру.

Досі збереглася вишуканість оздоблення фасадів лікарні Червоного Хреста, початковий план якої розробив Лишневський, а наглядав за будівництвом ні хто інший як Яків Паученко.

Ще однією окрасою нашого міста є велика хоральна синагога. Вона побудована у стилі червоноцегляної еклектикиз елементами неомавританського стилю. В документахвказано, що на будівництві Лишневський був виконробом, а от кому належав проєкт – досі невідомо.

Спадщина, яку залишив після себе Лишневський, відрізняється вишуканою красою, талановитим поєднанням архітектурних стилів та модних елементів. Чому виконання службових обов'язків давалося йому інколи «дуже важко» і чому він залишив місто, коли вже мав проєкт власного будинку в Єлисаветграді, можна дізнатися, подивившись презентацію книги на бібліотечному YouTube-каналі https://www.youtube.com/watch?v=K3gexsD6MVs та прочитавши книгу на веб-сайті книгозбірні  https://library.kr.ua/wp-content/elib/polishuk/vinprykrasyv.pdf