Сторічна жителька села Косівка Олександрійського району Євдокія Бреус любить каву з печивом, милуватися природою та спілкуватися з людьми.
Журналістам Суспільного, жінка розповіла, що пережила за свої сто років: виросла сиротою, рано пішла працювати, виховала двох доньок.
"Не можу навіть його згадати, бо воно в мене страшне. Я все життя сиріточкою була", – розповідає Євдокія Бреус про своє дитинство.
Без батька залишилась у два роки, без матері – у дев'ять.
"Те, що колись тітка розказала, те вона й пам’ятає. Пам’ятає, що мати померла в голодомор. Забрала її тітка, материна сестра рідна, і там коло неї і жила: і корови людям пасла, дітей чужих доглядала", – каже менша донька довгожительки Анастасія Чмир.
Коли Євдокія подорослішала, їздила в Одеську область вирощувати овочі. Там її, в 17 років, застала Друга світова війна. Тоді дівчина повернулась додому: "Ні вдягтися, ні взутися, та нічого… Не було тоді ні пити, ні їсти — таке життя було".
Після війни Євдокія Бреус вийшла заміж (на фото вгорі – праворуч із чоловіком). Донька розповіла, що рідня батька не радо прийняла невістку: "Знаєте, як хто багатший, а вона сирота, не було нічого. Батько навчив її читати і писати".
Працювала Євдокія Бреус продавчинею в магазині. Довгожителька любить каву, п’є її щодня, розповідає донька: "Вона нічого не визнає: "Мені кохвечко", – як вона каже, і печиво".
Секрет довголіття мами — хороший настрій, попри тяжке життя, і доброта, каже донька.
"Нічого вона такого не робила спеціально, вона не сприймає все близько до душі можна сказати, щоб це вона кричала на когось, чи лаялась з кимось, такого – ні".
Щойно потеплішає, Євдокія Бреус виходить на вулицю, бо любить милуватися природою і спілкуватися з людьми.
Світлини – звідси