СУСПІЛЬСТВО

У кропивницькому музеї провели краєзнавчі читання до 170-річчя Володимира Ястребова (ФОТО)

У Центральноукраїнському обласному краєзнавчому музеї провели обласні краєзнавчі читання у рамках реалізації проєкту "Музейна справа в іменах: до 170-річчя від дня народження одного з фундаторів музейної справи в області Володимира Ястребова.

Про це повідомили у відомчій пресслужбі музею.

"Видатний вчений-історик, археолог, фольклорист, етнограф, краєзнавець та педагог Володимир Миколайович Ястребов присвятив своє життя розвитку історичної науки та української культури, а його найгрунтовніші наукові розвідки та дослідження стосуються саме нашого краю", – йдеться в повідомленні.

У краєзнавчих читаннях взяли участь заступник директора з обліку та збереження музейних цінностей обласного краєзнавчого музею Павло Рибалко, головний зберігач фондів Кропивницького музею музичної культури імені Кароля Шимановського Олена Класова, старша наукова співробітниця науково-методичного відділу обласного краєзнавчого музею Лариса Бондаренко.

"Значну увагу під час читань приділили народному календарю Володимира Ястребова. Так Павло Рибалко розповів про святкові традиції, зафіксовані дослідником на теренах краю, зокрема про Святвечір, Великдень, Івана Купала, Середохрестя та Благовіщення. Він навів унікальні деталі святкувань, які збирав Ястребов під час етнографічних експедицій, зокрема в Олександрійському та Єлисаветградському повітах. Народний календар включає 18 свят, які Ястребов зафіксував особисто або завдяки своїм респондентам. Починається цей календар зі Святвечора 24 грудня і завершується храмовим святом, яке в кожному населеному пункті відзначається в різні дати", – зазначили музейники.

Серед цікавих фактів про Святвечір є такі: в цей день заборонялося пити воду, а якщо дівчина чхнула, то батько давав їй телицю на щасливе майбутнє. Вперше Ястребов зазначив, що Новий рік вважався нещасливим днем, а ті, хто народжувалися 1 січня, мали важку долю.

Володимир Ястребов також описав деталі святкування Івана Купала. Виявляється, через вогонь стрибали не пари, а лише дівчата, причому у вінках. Якщо вінок залишався на голові, дівчина не виходила заміж у цьому році, а якщо падав у воду і плив, то майбутній наречений мав бути з того боку, куди вінок поплив. Найбільш детальний опис святкування Івана Купала Ястребов зафіксував у селі Лозуватка Кіровоградської області.

Учасники читань також дізналися про історію започаткування обласної краєзнавчої премії імені Володимира Ястребова, що була вперше присуджена у 1994 році. Лауреатами цієї премії стали такі відомі дослідники, як Віктор Ярош, Федір Шепель, Сергій Шевченко, Ольга Аболмасова, Леонід Куценко, Василь Білошапка, Володимир Панченко, Нінель Бокій та багато інших відомих людей. Багато видатних діячів, які отримали премію, стали частиною історії міста, а їхні імена носять вулиці Кропивницького. Серед обласної музейної спільноти є також багато талановитих науковців, дослідників, які продовжують традиції основоположника вітчизняної етнографічної науки та стали лауреатами премії його імені – Борис Шевченко, Ольга Голованова, Василь Білошапка, Оксана Лутай, Олена Класова.

Остання дала настанови молодим дослідникам та закликала ніколи не зупинятися перед труднощами, а досягати своєї мети у справі дослідження історії та культури рідного краю.

Світлини – звідси

Читайте також: У Кропивницькому назвали переможців обласної краєзнавчої премії імені Володимира Ястребова