ПОДІЇ
Чому на Кіровоградщині проти журналіста-пенсіонера ополчилася правоохоронна система
- Останнє оновлення: 01 квітня 2019
У таке важко повірити, але правоохоронні органи Кіровоградської області роблять усе, аби не була покарана особа, яка скоїла не одне правопорушення.
У селі Братолюбівці Долинського району такий собі Михайловський, людина сумнівної репутації, тероризує сім'ю журналіста-пенсіонера Станіслава Фененка. Ось кілька фактів, про які вже повідомляв наш сайт минулого року:
«Увечері 16 квітня на подвір'я Фененків у балаклавах і з ломаками заявилися відомі в селі пияки Олександр Михайловський, його родичі Олександр Артеменко і Руслан Артеменко. Останній уже відбував покарання за вбивство. Їх зустріла дружина Фененка Тетяна.
- Я їх відразу впізнала й поцікавилася, чого вони прийшли,– розповідала Тетяна. – Михайловський сказав, що вони прийшли за моїм чоловіком. Я запитала, навіщо він їм. Він відповів: «Будемо його вбивати».
Станіслав не став ховатися. Взявши фотоапарат, вийшов. Почав знімати, Михайловський вибив фотоапарат ломакою. Коли Фененко нахилився його підняти, отримав кілька ударів по голові. Кров, що бризнула з розбитої голови, залила очі, одяг. Михайловський, може, й убив би його, та зламалася палиця. Руслан Артеменко в побитті участі не брав, стояв осторонь».
За цим фактом було порушено кримінальне провадження, але ні потерпілого, ні нападків на допит не викликали.
«У ніч з 29 на 30 травня, коли наша сім'я вже спала, – продовжує Фененко, – у вікно влетіла цеглина. Я вискочив на вулицю і побачив, як тікає Михайловський. Сховався він у своєї бабці, що мешкає неподалік. Зателефонував у райвідділ, реакції жодної. Зателефонував до чергової частини обласної поліції. Там мені сказали, що Козьяков (нещодавно призначений начальник Головного управління Нацполіції в Кіровоградській області) здивований моїми частими зверненнями, тому хоче сам приїхати до мене додому, чекайте, мовляв. Невдовзі я здогадався, що то була елементарна відмовка».
«Відчуваючи безкарність, негідники продовжили полювання на Фененка. Увечері 11 липня, коли він пішов по воду до криниці, що в городі, до нього підбіг Михайловський і з усієї сили вдарив у обличчя. Фененко упав без свідомості. Оскільки ніс йому було зламано, кров лилася фонтаном. Якби дружина не кинулася шукати свого чоловіка, той міг би померти від втрати значної кількості крові, адже її не могла протягом кількох годин зупинити швидка медична допомога, що прибула за викликом. Михайловський утік. Прибулі працівники поліції його не шукали, взяли тільки заяву Фененка і поїхали.»
За цим фактом 11 липня поліція відкрила ще одне кримінальне провадження, яке розслідувалося, як мокре горить. Ні в першому, ні в другому випадку слідчий так і не спромігся звернутися до суду за направленням матеріалів на судово-медичну експертизу для визначення ступеня завданих Фененку тілесних ушкоджень. Хоч після першого побиття лікарі констатували у Фененка струс мозку, а після другого – перелом носової кістки.
«А наступного дня, близько чотирнадцятої години, Михайловський розтрощив паркан Фененків, повибивав вікна. Уже більше двадцяти днів Фененки живуть із вибитими вікнами. Хто бачить їхній двір, думає, що його зачепив торнадо чи ще якесь стихійне лихо.»
Фененки вже підшукували житло в іншому селі, коли начальник обласного управління поліції Роман Козьяков, який приїхав, щоб особисто пересвідчитись, чи не безпідставно С. Фененко скаржиться на «гарячу лінію», попросив їх не думати про переїзд і запевнив, що віднині ніхто не порушуватиме спокій сім'ї. У цьому ж переконував Фененків і начальник районного управління поліції Тюленєв. Та їхні слова нічого не значили, адже терор тривав і далі.
Після багаторазових скарг на бездіяльність поліції, кримінальне провадження по другому випадку завдання тілесних ушкоджень було закінчено й матеріали передано до Долинського районного суду, який… відмовився їх розглядати, пославшись на завантаженість. Апеляційний суд переадресував справу Устинівському районному суду. Не важко зрозуміти, для чого все це було зроблено. Щоб дістатися в інший район, С. Фененку треба було наймати машину, заплативши за це чималі кошти. Зрозуміло, що на суд він не втрапив, і не тільки через брак автобусного зв'язку. Запевняє, він навіть не знав, коли відбудеться засідання, справу розглянули без нього, винного оштрафували на символічну суму – 850 гривень.
Виникає запитання: а чому ж не було розглянуто матеріали першого провадження? Як пояснили С. Фененку в райвідділі поліції, слідчий матеріали загубив, і взагалі він у них уже не працює. Може таке бути? Теоретично так, а практично – ні. Все пояснюється дуже просто: якби Михайловський притягувався до відповідальності за обома правопорушеннями, то позбавлення волі йому не вдалося б уникнути. Тому й «загубилися» матеріали однієї справи.
Складається думка, що поліція за чиєюсь вказівкою «кришує» Михайловського, аби той продовжував терор. Інакше чим можна пояснити, що після суду він і далі «обстрілює» камінням будинок Фененків – уже повибивав вікна, побив шифер на даху, розніс паркан. Поліцейські, які приїздять на виклик, задовольняються лише заявою та поясненням потерпілих, винуватця вони не шукають. Ніби й не обіцяв обласний керівник забезпечити Фененкам спокійне життя.
Валерій М'ЯТОВИЧ
Читайте також Чому патрульна поліція Кіровоградщини не може захистити права родини
У Долинському районі влада для боротьби з опонентом може використати «психушку»
